19 лютого профільний парламентський комітет розглянув законопроєкт №14127, який передбачає зміни до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо строків накладення адміністративного стягнення за булінг учасників освітнього процесу.
Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити документ у першому читанні.
Документ передбачає внесення змін до ч. 6 ст. 38 КУпАП із додаванням до переліку статей, за якими можливе накладення стягнення протягом одного року, статті 173-4 (булінг).
У разі ухвалення норма звучатиме так:
«Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 130, 173-4 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення».
Наразі строк притягнення до відповідальності за булінг становить три місяці з дня вчинення правопорушення (або з дня його виявлення — для триваючих правопорушень).
За результатами аналізу судової практики автори законопроєкту встановили, що частину справ про булінг закривають через сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності.
Процедура включає:
складання протоколу (ст. 254 КУпАП — не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи-порушника);
направлення матеріалів до суду;
розгляд справи та винесення постанови.
На практиці три місяці часто виявляються недостатніми для завершення провадження, що дозволяє кривдникам уникати відповідальності.
Водночас законодавці наголошують: строки не мають бути надмірно тривалими, аби не створювати ситуацію тривалої невизначеності.
Фахівці Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України пропонують компромісний варіант — збільшити строк не до одного року, а до шести місяців.
Вони аргументують це тим, що аналогічний шестимісячний строк уже передбачено для правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством (ст. 173-2 КУпАП) та насильством за ознакою статі (ст. 173-6 КУпАП).
Головне науково-експертне управління парламенту підтримало можливість ухвалення законопроєкту, визнавши аргументацію ініціаторів обґрунтованою.
На необхідність змін раніше звертала увагу Надія Лещик — Освітній омбудсмен України. Вона підтримує законопроєкт, але наголошує, що він не вирішує низку системних проблем у сфері захисту учасників освітнього процесу.
Серед них:
відсутність у КУпАП окремої відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною;
різні визначення поняття булінгу в законодавстві;
нечітке трактування поняття «колектив»;
неузгодженість норм щодо захисту дітей у закладах освіти;
недостатній розмір штрафів;
відсутність належного захисту повнолітніх здобувачів освіти та педагогів.
Освітній омбудсмен пропонує:
закріпити у КУпАП відповідальність за насильство щодо дітей;
уніфікувати визначення булінгу;
уточнити поняття «колектив»;
підвищити штраф за булінг до 300–600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
передбачити механізми захисту повнолітніх студентів і педагогічних працівників.
Комітет рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт №14127 у першому читанні. У разі схвалення документ може суттєво змінити практику притягнення до адміністративної відповідальності за булінг в Україні.
Раніше освітній омбудсмен Надія Лєщик заявила, що чинні штрафи за буллінг в Україні надто малі і не виконують функції стримування.