8 червня в Миколаєві, на літньому майданчику «Галереї на Спаській, 45», відкрилася виставка картин Михайла Кузьміних «Друзі Марії».
І хоча художник мешкає в Одесі, директор «Галереї на Спаській, 45» Олександр Скляр назвав його саме миколаївським, адже тут він прожив понад 25 років, тут формувалися його характер і творчий стиль.
Коли він лише готував експозицію, йому пропонували експонувати її в багатьох «крутих» виставкових залах Південної Пальміри. Але художник вирішив твердо й безапеляційно: цю виставку він відкриє саме в Миколаєві – тут він виріс, тут його друзі.
І заради цього авторові навіть довелося чимось пожертвувати.
- Це складно, коли художники живуть за рахунок свого ремесла. Вони створюють картини й змушені їх продавати, щоб жити. Це нормальне явище, тут немає нічого страшного, - сказав директор галереї. - Але тим приємніше й почесніше, коли людина написала 12 картин, працювала над ними в одному стилі – і нікому не продала. Бо, я знаю, були пропозиції продати ту чи іншу роботу, а він відповідав: «Ні», тобто в чомусь собі відмовляв, аби ми сьогодні мали щастя побачити цю виставку.
Михайло Кузьміних розповів, що «первістком» експозиції стала його картина «Юність Святого Патрика», яку він написав у 2008 році. Його вразила історія другого приходу християнства в Європу. Він багато читав про це, і чомусь виникла думка відобразити таку тематику у своїх роботах (хоча, як зізнався автор, жодної особливої прихильності до англіканського світу він не відчував).
Згодом він почав створювати інші картини, близькі за тематикою, стилем і духом. Продавати їх він не став – вирішив, що вони мають побути разом, адже автор відчував, що ці роботи надзвичайно важливі для нього. «Кишені дірявили, а душу гріли».
- Третя, четверта, п’ята картина – і я зрозумів, що має бути цикл, - згадує Михайло Кузьміних. - Чесно кажучи, я хотів зробити 17 картин. Але на дев’ятій роботі я видихнувся, бо були ще інші проєкти. І сказав: нехай буде 12. І позавчора Олександр Анатолійович приїхав до мене в одеську майстерню (очевидно, забирати роботи для виставки в Миколаїв, – авт.), я кажу: «Сашко! Ось, нарешті! Дванадцята робота готова!»
Своїми враженнями від експозиції поділилася й мистецтвознавиця Олександра Філоненко. Коли вона дізналася назву виставки й побачила першу картину, на якій був зображений святий, вона подумала, що йдеться про друзів Діви Марії. І лише зателефонувавши художникові, з’ясувала, що під Марією мається на увазі його бабуся. Вона наснилася йому в процесі створення експозиції, і він вирішив присвятити їй усю виставку.
Бачачи «цю компанію святих, богинь, безліч сакральних моментів», мистецтвознавиця почала замислюватися, що б це могло означати.
- Бо коли художникові сниться сон, та ще й у момент створення виставки, це завжди щось означає, - переконана Олександра. - Просто художник не завжди це розшифровує і вербалізує.
Вона дійшла висновку, що Марія – бабуся художника – мабуть, уже давно відійшла в інший світ. І коли художник мав змогу часто її бачити, він, найімовірніше, був ще дитиною, і бабуся багато для нього означала.
- А людська пам’ять влаштована так, що ми пам’ятаємо, особливо те, що було з нами в дитинстві, у вигляді якихось казкових ситуацій. Ми міфологізуємо нашу пам’ять, - розмірковує мистецтвознавиця. - Я подумала, що бабусі – це такі самі міфологічні персонажі для кожної людини, як і богиня Діана, як і святий Миколай. І, по суті, всі ці міфологічні та релігійні персонажі можуть бути друзями Марії, бо Марія – це бабуся нашого художника…
Подивитися на «Друзів Марії» Михайла Кузьміних усі поціновувачі прекрасного зможуть до 28 червня.