2 березня в галереї ЧДУ ім. Петра Могили відкрилася виставка миколаївського художника Леоніда Ященка.
Практично всі роботи, представлені в експозиції, присвячені Миколаєву. Водночас помітно, що автор віддає перевагу зображенню рідного міста з певним ретро-відтінком – старі будинки, старі вулички й навіть старі автомобілі.
- Я люблю наше місто Миколаїв, тому намагаюся зображати його в романтичній манері, прибрати буденність, казенщину, наявність усяких рекламних нашльопок на місті, зберегти його старе обличчя, його дух, його настрій, - зізнається автор.
Художник говорить, що все життя був небайдужим до живопису, малював «інколи аквареллю, інколи кульковою ручкою». А от писати олією спробував нещодавно – вже в зрілому віці, років п’ять тому.
Спочатку йому допомагав художник Валентин Меркулов – розповідав, як правильно писати, якими фарбами й пензлями користуватися.
- А потім я рухався сам, намагався знайти якусь свою мову, свою виразну манеру. І зараз я, звісно, перебуваю в пошуку. Хочеться зробити якийсь прорив.
За такий, здавалося б, короткий час Леонід Ященко взяв участь у багатьох виставках як місцевого, так і всеукраїнського масштабу. У його творчому арсеналі близько 200 робіт.
Головною темою його творчості є Миколаїв, який він називає своїм другим «Я» (адже тут народився і виріс не лише він сам, а й його предки) і якому не втомлюється зізнаватися в любові.
- Я люблю це місто, хоча, звісно, іноді й ненавиджу – за те, що воно розвивається не так, як хотілося б. Дивишся на той напрямок, у якому воно йде, – і мені це дуже не подобається. Тому я часто звертаюся до минулого, тужу, ностальгую за ним і намагаюся передати атмосферу того прекрасного, що колись було в цьому місті.
На незвичність стилю Леоніда Ященка звертає увагу глядачів і завідувачка галереї ЧДУ ім. Петра Могили Любов Омельченко. Автор зображає не той Миколаїв, до якого ми звикли – на його картинах ми бачимо старий Миколаїв, якого вже немає, який може існувати лише в уяві автора.
- І навіть не думайте, що ці роботи створені за якимись старими фотографіями, - каже завідувачка галереї. - Леонід Григорович бачив старі фотографії, листівки. І деякі споруди написані за старими фотографіями та листівками. Але він так змінює цей портрет міста, що знайти готове таке зображення ви ніде не зможете.
Цікавий ще один момент: в архітектурі приміщень, зображених на картинах Ященка, можна помітити певні зсуви, деяку заокругленість форм. Зображаючи старе місто, автор ніби дає нам право дивитися на нього, мов у підзорну трубу – трубу, яка показує те, що вже ніколи не повториться…
Перший проректор ЧДУ ім. Петра Могили Олександр Трунов зазначив, що щомісяця виш намагається організовувати у своїй галереї виставки, аби дати можливість студентам ознайомитися з роботами миколаївських художників, доторкнутися до сучасного мистецтва. Він висловив сподівання, що виставка Леоніда Ященка залишить у відвідувачів особливо яскраві враження.
- Я хочу, - сказав він, - щоб ми ще раз подивилися на роботи нашого земляка, побачили, як звичайне може бути подано зовсім незвично. Дивишся – і не можеш зрозуміти: як у статичній картині може захопити тебе якийсь вихор і навіть спробувати закрутити? І намагаєшся осмислити інженерним розумом: що ж саме змусило так змінити форми картини – чи то колір, чи то думка? А потім доходиш висновку: майстерність! Майстерність небайдужої людини, людини, яка живе в нашому місті, яка передає своє світовідчуття…