Доброта є важливим фактором показника розумового розвитку людини. Чомусь вважається, що ця якість притаманна наївним людям, але вчені довели зворотне. Для доброти потрібен розвинутий інтелект.
Доброта — це здатність думати не тільки про власну вигоду і комфорт, а помічати і думати про проблеми інших. Потрібно провести аналіз, придумати, які дії зробити, і побачити кінцевий результат. Для цього необхідно володіти чималими знаннями, які можна було б застосувати в реальності.
Прояв егоїзму або злості не вимагає великого розуму. Крім своїх бажань, людина нічого не помічає. Не переживає за можливі наслідки своїх дій. Їх можна порівняти з бактеріями, які здатні вбити того, на кому мешкають.
Канадські вчені прийшли до висновку, що терплячі люди мають більш високий показник розумових здібностей. Расисти й ті, хто схильні до забобонів, поступаються у рівні IQ. Це, швидше за все, пов’язано з тим, що люди бояться змін і не можуть адаптуватися під мінливі обставини. У цьому є логіка, адже щоб під зміни підлаштуватися, їх треба осмислити та прийняти.
Винятки можуть бути скрізь. Тому і серед людей з високим показником IQ зустрічаються самовпевнені егоїсти. Вони не здатні помічати свої недоліки, не кажучи вже про чужі проблеми.
Вчені прийшли до висновку, що існує три типи інтелекту: розумовий, соціальний і емоційний тип. Доброта і співчуття є важливими складовими в емоційному інтелекті. Ці якості допомагають відчувати чужі проблеми. А щоб зрозуміти почуття і думки людини, потрібен більш розвинений розум, ніж просте виконання команд.
Доброта і вміння до співпереживання залишаться важливими показниками. Можливо, і не високого інтелекту, але видатного розуму — і це істина.