24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, у Миколаєві з самого ранку – о 8:00 – відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.
У заході взяли участь переважно представники влади, для яких участь у подібних «покладаннях» – не стільки громадянський обов’язок, скільки формальність. По боках площі, де встановлено пам’ятник, рідкими рядами стояли студенти з прапорами України та похмурими обличчями.
Насамперед вінки до монумента поклали «перші особи»: вінок міської влади несли заступниця міського голови Маргарита Сапожникова та секретар міської ради Володимир Коренюгін, обласної влади – заступниця голови облдержадміністрації Наталія Іванцова та депутат обласної ради, директор Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру Микола Кравченко. Слідом за ними до пам’ятника потягнулися інші учасники церемонії.
Через годину після заходу, організованого владою, свій мітинг готувалися проводити представники опозиції. З самого ранку в тій частині скверу Шевченка, що ближче до Палацу культури «Будівельників», розмістилися з наметами активісти ВО «Свобода». Коли представники влади взяли до рук вінки й повільно рушили алеєю до пам’ятника, за їхніми спинами гучно пролунали вигуки заступниці голови обласної організації «Свобода» Наталії Грудиніної «Слава Україні!» та інші гасла.
- Окупанти, може, ви заблукали?! - кричала вона. - Ми живемо в Україні, де мова - українська!..
До кого саме зверталася опозиціонерка Грудиніна, зрозуміло, ніхто не уточнював. Та й без уточнень було ясно: її слова були адресовані представникам влади.
Після покладання квітів до пам’ятника Кобзареві учасники заходу окремими групами попрямували до розташованого неподалік пам’ятника В’ячеславу Чорноволу, де провели аналогічну церемонію.