2 лютого в Україні та низці інших країн відзначають День бабака — традиційне свято, пов'язане з народними прикметами та символічним прогнозуванням погоди.
Цього дня бабака умовно «будять», щоб за його поведінкою визначити, чи буде весна ранньою чи затяжною. Незважаючи на відсутність наукової основи, традиція щорічно привертає увагу громадськості та широко висвітлюється у ЗМІ, повідомляє УНН .
Історія Дня бабака бере початок у європейських народних повір'ях, згідно з якими погоду намагалися передбачати по поведінці тварин. До Північної Америки традицію привезли німецькі переселенці, де вона згодом набула широкої популярності. Найвідомішим «прогнозистом» став бабак Філ із міста Панксатоні у штаті Пенсільванія, який передбачає прихід весни з кінця XIX століття. Пізніше звичай поширився на інші країни, зокрема Україну.
Згідно з народною прикметою, якщо в сонячну погоду бабак бачить свою тінь і повертається в нору, зима триватиме ще близько шести тижнів. Якщо ж тіні немає і тварина залишається на поверхні, весна очікується ранньою. Хоча такі прогнози мають виключно символічний характер, вони стали частиною культурної традиції.
В Україні найвідомішим місцем святкування Дня бабака є Харківська область. Вже понад 20 років головним українським «провісником» весни залишається бабак Тимка, за яким спостерігають вчені Харківського національного університету імені Каразіна. У різні роки святкові заходи також проводились у зоопарках та екопарках інших регіонів країни, проте саме харківська традиція здобула найбільшу популярність.
У 2026 році формат святкування зміниться. Як повідомила прес-секретар ХНУ імені Каразіна Лілія Змій, бабак Тимка «передбачатиме» весну у дистанційному форматі. За її словами, через ситуацію з безпекою та несприятливими погодними умовами фахівці не рекомендують турбувати тварин і переміщати їх в інші локації.
Онлайн-захід відбудеться 2 лютого . Під час трансляції вчені озвучать прогноз Тимки, а також розкажуть про вплив повномасштабної війни на чисельність бабаків в Україні та їхню роль в екосистемі.