Діти, які отримали свій перший смартфон до 13 років, мають значно більші ризики проблем із психічним здоров'ям у ранній дорослості.
Про це йдться у дослідженні, яке опублікувало видання Taylor & Francis Online.
Опитування охопило різні країни, культури та мови, і результати однаково тривожні — ранній доступ до смартфонів і соціальних мереж пов’язаний із зростанням агресії, суїцидальних думок, почуття відірваності від реальності, а також із зниженням самооцінки, емоційної стійкості та контролю над емоціями.
Щоб зрозуміти, чому так відбувається, вчені проаналізували низку чинників: вік першого доступу до соцмереж, випадки кібербулінгу і сексуального насильства, сімейні відносини, дружбу, якість сну та споживання ультрапереробленої їжі. Найпотужнішим пояснювальним фактором виявився саме вік початку користування соцмережами — він відповідає приблизно за 40% зв’язку між раннім володінням смартфоном та погіршенням психічного здоров’я. Інші важливі фактори — проблеми в сім’ї, кібербулінг і порушення сну — теж тісно пов’язані з раннім доступом до соцмереж.
Особливо помітні ці тенденції у країнах Англосфери (розвинені англомовні країни), де діти отримують смартфони та соцмережі в середньому раніше — близько 11 років, тоді як у регіонах Африки, Південної Азії та Близького Сходу — 14–16 років. Тут вік початку користування соцмережами пояснює навіть до 70% негативних наслідків раннього володіння смартфоном, серед яких збільшений ризик кібербулінгу, порушення сну, погіршення сімейних стосунків і навіть сексуальне насильство (для дівчат). Це пов’язано не лише з раннім доступом, а й із особливостями англомовного інтернету, де більше шкідливого, гіперсексуалізованого і експлуатативного контенту, який алгоритми соцмереж активно просувають.
Раннє володіння смартфоном фактично стає вхідним майданчиком до алгоритмічно керованих соцмереж, які посилюють ризики для розвитку дітей — це відображається у більшій кількості випадків кібербулінгу, погіршенні сімейних стосунків та порушеннях сну. При цьому інші фактори, як-от сексуальне насильство (окрім англомовних дівчат), чи споживання ультрапереробленої їжі, не впливають на цей зв’язок.
Цікаво, що проблема не в часі, який діти проводять перед екраном, а саме в ранньому доступі до смартфона і соцмереж, що збільшує ймовірність розвитку цих проблем усього населення, а не лише окремих випадків.
Захист дітей від раннього користування смартфонами і соцмережами не може покладатися лише на вибір батьків. Адже діти, чиї однолітки вже користуються гаджетами, ризикують опинитися соціально ізольованими, якщо вони будуть обмежені у доступі. Самостійна регуляція користування дітьми — нереалістична, адже алгоритми соцмереж спеціально налаштовані на експлуатацію психологічних вразливостей, а мозок дитини ще не готовий захищатися від маніпуляцій.
Навіть діти, які не користуються смартфонами, можуть постраждати від агресії, булінгу та насильства з боку однолітків, які користуються гаджетами.
Ураховуючи серйозність загрози, дослідники наполягають на необхідності системної відповіді на рівні суспільства. Навіть якщо ще немає абсолютних доказів причинно-наслідкових зв’язків, не можна чекати, доки наслідки стануть непоправними.
Обов’язкова освіта з цифрової грамотності і ментального здоров’я (висока ймовірність впровадження, середній ефект). Освіта має охоплювати етичну поведінку онлайн, методи протидії алгоритмічному впливу, кібербулінгу та сексуальним загрозам, подібно до того, як для водіння потрібна підготовка і права.
Посилення контролю за дотриманням вікових обмежень у соцмережах і санкції для технологічних компаній (середня ймовірність впровадження, високий ефект). Компанії повинні відповідати за достовірність віку користувачів і мати серйозні штрафи за порушення.
Обмеження доступу до соцмереж для дітей до 13 років (середня ймовірність, високий ефект). Необхідно заборонити соцмережі на всіх пристроях дітей молодше 13 років із ефективним контролем.
Поступове обмеження доступу до смартфонів для дітей до 13 років (найскладніше у впровадженні, найбільший потенційний ефект). Пропонуються альтернативні «дитячі телефони» без соцмереж і алгоритмічного контенту — це зменшить психологічний опір і збереже корисні функції.
Хоча наразі основний фокус на віковій групі до 13 років, є підстави думати, що заходи варто поширити і на підлітків до 18 років. Для порівняння: так само держава регулює алкоголь і тютюн — з чіткими віковими обмеженнями, покараннями для батьків і продавців, а також суворим контролем реклами.