У суботу, 17 червня, на головному міському цвинтарі біля села Мішково-Погорілове фактично було зірвано похорон українського воїна, який загинув під Запоріжжям.
Про це «Новини-N» повідомила сім'я покійного.
Військовослужбовець 36 десантно-штурмової бригади Сергій Котляр загинув 12 червня біля села Левадне Запорізької області – до 30 років він не дожив лише місяць.
За інформацією від товаришів по службі, Сергій загинув воістину геройською смертю: він закрив власним тілом своїх товаришів під час обстрілу. У результаті з усієї групи військовослужбовців, яка потрапила під обстріл, загинув він один. Решта залишилася живою, хоча деякі отримали поранення.
Родичам про смерть Сергія повідомили 14 червня. Тіло загиблого героя доставили до Миколаєва 16 червня. Співробітники Інгульського військкомату Миколаєва своєчасно оформили всі необхідні документи та провели всі процедури, які в таких випадках належать. Сім'я повідомила, що ховатиме загиблого на Мешківському цвинтарі, поряд із могилами його мами та бабусі. Тим більше, що такою була воля покійного.
16-го червня дядько покійного Олександр приїхав на Мешківський цвинтар для того, щоб домовитися про підпоховання.
В адміністрації цвинтаря його зустріли, прямо скажемо, не дуже привітно – жінка, яка перебувала в будиночку адміністрації, довго обурювалася «Що це військкомат там вигадує собі», проте зрештою почала виконувати свої службові обов'язки. Олександр розповів, де сім'я має намір поховати загиблого і навіть виїхав на місце, щоб показати, де треба викопати могилу. Йому пообіцяли, що все буде зроблено у найкращому вигляді.
Однак, коли наступного дня, після відспівування в церкві, похоронна процесія приїхала до місця поховання, то всі побачили, що нічого не зроблено. Могила викопана не була, навіть трава довкола була не прим'ята - було видно, що ніхто тут і не з'являвся.
- Та якби ми знали, ми б самі взяли з собою лопати ! – журяться близькі.
Коли обурення родичі пішли до адміністрації цвинтаря, там сиділа вже інша жінка, яка заявила, що ніхто і нічого їй не передавав, і про похорон вона чує вперше. Що ж до копання могили, то вона нібито нічим допомогти не може, оскільки робітників немає – у них сьогодні вихідний.
Зрештою, робітників для копання могили довелося шукати самим учасникам похорону. Вони дзвонили за знайомими та друзями з проханням знайти тих, хто зможе вирити могилу. Дійшло до того, що учасники похоронної церемонії почали шукати лопати, щоби самостійно викопати могилу для поховання Героя. У результаті родичі звернулися до приватної фірми, звідки надіслали копачів. На це пішло ще близько 40 хвилин.
Весь цей час кілька десятків людей – родичі, друзі, товариші по службі, молода дружина Героя – стояли під палючим сонцем.
Загалом очікування затяглося більше, ніж на дві години.
При цьому ніхто з адміністрації цвинтаря ні перед близькими, ні перед товаришами по службі покійного навіть не вибачився.
- На цьому цвинтарі є взагалі хтось, окрім покійних? Це хамське ставлення до Героя України, який загинув. Я хочу, щоб із цим щось зробили, бо невідомо, скільки ще подібних ситуацій може статися, – підсумувала дружина загиблого героя.