Михайло Поплавський хоч і мав два шлюби, але вже дуже багато років залишається холостяком, який так і не віднайшов своє кохання — чому так склалося його життя?
Михайло Михайлович офіційно був одружений двічі. Його перша дружина Людмила, з якою він провів лише півтора року, вона працювала медсестрою в їхньому селі. Коли Поплавський вирішив покинути село та вступити до університету культури, Людмила поставила перед ним непростий вибір: залишитися з нею або продовжити навчання. Михайло обрав освіту, тож подружжя розлучилось і у цьому шлюбі дітей не було.
У другому союзі з жінкою, також на ім’я Людмила, він прожив близько тридцяти років. Цей союз став плідним, адже у них народився син Олександр, який став успішним підприємцем.
Подружжя розлучилося в 2009 році. Хоч і офіційних причин розриву не оголошували, але існують чутки, що до цього призвела молодша коханка Поплавського, з якою його неодноразово помічали представники ЗМІ.
Михайлу Поплавському нині 74 роки і він залишається холостяком і відкрито визнає свою пристрасть до молодих студенток. Він охоче ділиться деталями свого особистого життя, в тому числі включаючи активні романтичні стосунки, про які розповідає в інтерв’ю.
Коли йшлося про його дітей, Поплавський зазначив, що має одну офіційну дитину, але неофіційно, за його словами, у нього є ще кілька нащадків. Зокрема, він вказав, що двоє з них схожі на нього, а інші на їхню матір. Ці слова натякають на те, що, крім сина Олександра, артист має принаймні ще чотирьох дітей.
Враховуючи його інтерес до молодих жінок, Гордон запитав, скільки студенток стали матерями дітей від Поплавського. На це питання артист відповів, що історія замовчує про деталі, але визнав, що багато студенток бажали мати від нього дітей. Водночас він підкреслив, що його діти не повинні жити в бідності, тому йому доводилося допомагати їм матеріально, зокрема він купував квартири.
Дмитро Гордон поцікавився у ректора, чи підтверджує він факт батьківства щодо всіх своїх позашлюбних дітей. У відповідь Михайло Михайлович зазначив, що дійсно визнає всіх своїх нащадків і підтримує з ними спілкування. Тож як називають ректора у народі, він є вічним холостяком, але схоже, що він сам обрав такий шлях.