У середу, 21 вересня, в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї відкрилася персональна виставка художника з Врадіївки Василя Нікітіна.
Як розповіла керівниця обласного народного творчого об’єднання «Прибужжя» Валентина Кривцова, цією виставкою добігає завершення ІІІ виставковий цикл «Нові імена Миколаївщини», мета якого – підтримка талановитих художників-аматорів у їхньому становленні та творчому зростанні, а також ознайомлення жителів області з їхніми здобутками. У листопаді відбудеться підсумкова виставка, на якій усі десять учасників циклу представлять свої роботи в єдиній експозиції.
Щодо нинішньої виставки, то перше, що впадає в око, – це теплі, яскраві, насичені кольори й водночас вражаюча реалістичність багатьох робіт. Роботи Василя Нікітіна керівниця «Прибужжя» вважає певною мірою сміливими, адже в них органічно поєднуються теплі й холодні мазки.
- Уся краса його малої батьківщини – Врадіївки, уся краса нашої області, любов до мами, до рідних – усе це передано в його чудових живописних полотнах, - охарактеризувала тематику робіт художника Валентина Кривцова.
Сам митець зізнається, що його улюбленими жанрами є пейзаж і портрет, а серед напрямів він надає перевагу імпресіонізму та реалізму. Також пробує себе в кубізмі – частину робіт написано саме в цьому стилі.
В експозиції представлені й роботи, виконані в іншому виді декоративно-прикладного мистецтва – різьбленні по дереву, яке потребує окремих знань і досвіду. І варто зазначити, що вони виконані на дуже високому рівні.
Нікітін зізнається, що найбільший вплив на його становлення справила творчість Клода Моне. У роботах цього художника його передусім приваблює колір і відчуття повітряності.
На запитання, чому в його картинах таку важливу роль відіграє колір і що саме він хоче передати насиченою палітрою, художник відповідає:
- Мабуть, я оптиміст. Я бачу світ у таких яскравих барвах і намагаюся в усьому знаходити краще.
На запитання про улюблену роботу митець відповів: портрет мами. І він доволі незвичайний – на картині мама зображена під час роботи на городі.
- Це було навесні. Ми поїхали садити картоплю, - розповідає художник. - Ідемо, мама несе граблі. Я подумав: чому б це не зафіксувати? Це ж цікаво і красиво. Я її сфотографував, а потім написав картину.
Коли мама побачила портрет, за словами Василя, вона добродушно посміялася з зачіски – мовляв, працювала, а ти мене так зобразив. Та художник відповів: це живе, це справжнє. Загалом же картина їй дуже сподобалася.
В експозиції привертає увагу й нічний пейзаж міста – не так багато художників працюють із «нічними» сюжетами, адже фарби тут приглушені й потребують особливого настрою. Митець розповідає, що готує серію нічних робіт – не лише Миколаєва, а й різних куточків області.
- Уночі життя інше. І освітлення інше – колір, світло, - із захопленням каже художник. - Усе виглядає інакше. Цікаво, загадково…
Малюванням Василь Нікітін захоплювався з дитинства, а серйозно зайнявся живописом вісім років тому – і підштовхнув його до цього друг. Він гостював у Василя, коли той ще навчався на кухаря, і якось розглядав одну з його робіт. У певний момент сказав: «Чому б тобі не зайнятися цим серйозно?». Василь замислився – і справді, чому б не спробувати? Він придбав підручник із малювання і почав опановувати базові навички. Так з’явилася його перша робота, яку він із гордістю представив і на цій виставці – портрет племінниці, виконаний олівцем.
А через шість років творчої діяльності він написав племінницю вже як професійний художник – олією на полотні. Ця картина також представлена в експозиції.
Нині митець навчається у Коледжі культури і мистецтв на факультеті декоративно-прикладного мистецтва. У майбутньому він бачить себе виключно художником.