У Франції колишні учні елітної католицької школи-інтернату Notre-Dame de Bétharram звинувачують священників і інших працівників у зґвалтуваннях та фізичному насильстві, які тривали з 1957 по 2004 роки. Подано близько 200 скарг.
Про це повідомляє The Guardian.
Масово розповідати про імовірно пережиті злочинні дії колишні учні школи почали у 2023 році. Парламент Франції створив окрему групу, яка займалася розслідуванням, пов’язаним з подіями, які відбувалися в школі-інтернаті протягом майже 50 років. Вислухали свідчення колишніх учнів. Розповіді двох з них призвели до висунення звинувачень проти колишнього керівника школи Bétharram у ймовірному сексуальному насильстві над неповнолітньою у 2004 році та ймовірному зґвалтуванні неповнолітньої з 1991 по 1994 рік. Його взяли під варту, поки триває розслідування.
За багатьма іншими звинуваченнями минув термін судового переслідування. Наразі тільки одна людина перебуває під слідством у справі про сексуальне та фізичне насильство.
Також справа стала викликом для Франсуа Байру, міністра освіти у 1993−1997 роках, діти якого вчилися в Bétharram, а дружина викладала катехізис. Байру стверджував, що не знав про злочини, які чинили в стінах навчального закладу, проте вчителька математики Франсуаза Г. розповіла, що і колишньому міністру, і його дружині було відомо про насильство, яке чинили священники та інші працівники школи.
The Guardian висвітлив декілька історій колишніх учнів Bétharram, якими вони поділилися вже у дорослому віці.
51-річний офісний працівник з Бордо Паскаль Желі у 14 років дізнався про школу-інтернат з брошури, в якій розповідалося про плавання та катання на лижах у рамках навчання. Після цього хлопець попросив батьків відправити його на навчання в католицьку школу, проте майже одразу зрозумів, що це було помилкою.
«Нас було 40 у гуртожитку з обшарпаними матрацами. Коли я прошепотіла іншому хлопцеві, щоб він приніс туалетний папір, керівник схопив мене за обличчя та вказав на кам’яну терасу зовні. Хтось сказав мені взяти пальто, бо можна годинами стояти надворі в холоді та вогкості. Мене змусили стояти там усю ніч», — поділився Желі.
За словами чоловіка, це був лише один випадок з багатьох. Желі розповів, що бачив, як дітей били до втрати свідомості. Одному хлопчику якось вирвали волосся, а іншу дитину вдарили так сильно, що та на 40% втратила слух. Наглядачі також могли змусити дітей годинами стояти біля ліжок, бо почути в кімнаті шепіт, або перевернути ліжко разом з дитиною.
51-річний Борис, який зараз працює в сфері організації заходів, сказав: «Bétharram був схожий на супермаркет для сексуальних хижаків, і ті з нас, хто зазнав сексуального насильства або зґвалтування, часто мали схожий профіль: вразливі діти з розлученими або померлими батьками».
Борис був з бідної неповної сім'ї в Бордо, його відправили до Bétharram у віці 13 років, коли його мати хотіла захистити хлопчика після пережитого насильства у попередній школі.
«Моя мати хотіла забрати мене з Бордо, тому ми благали директора школи дати мені місце. Щоб переконати його, я розповів йому про знущання, яких я зазнав, зокрема про жахливу подію, що мій нападник завжди давав мені конверт, у якому було 50 французьких франків».
Через шість місяців після того, як Бориса прийняли до Bétharram, той самий директор школи, священик П'єр Сільвіє-Каррікар, викликав його до свого кабінету на його 14-й день народження та сексуально домагався, після чого передав конверт, у якому було 50 франків.
Також про знущання зі сторони Сільвіє-Каррікара розповіла мама одного з учнів. За її словами, директор зґвалтував її 11-річного сина після того, як у дитини в ДТП загинув батько.
«Перш ніж я приїхала, отець Каррікар розбудив мого сина та відвів його до душової кімнати священиків, де сказав йому помитися, щоб гарно виглядати на похороні. Потім у цій ванній кімнаті він піддав мого сина жахливому сексуальному нападу», — розповіла мама учня.
Син не розповів їй про знущання, але вона помітила його страждання. Жінка пригадала: «У крематорії він був у розпачі. Він ліг на труну батька і спробував її відкрити. Він сказав: «Я хочу піти з татом».
Десять років по тому, у 1997 році, у віці 21 року, хлопця заарештували за непристойну поведінку. Він не витримав допиту в поліції та вперше розповів про неодноразові сексуальні домагання в школі-інтернаті. Було розпочато поліцейське розслідування за фактом зґвалтування та сексуального насильства над неповнолітнім. Каррікару, який все заперечував, було пред’явлено звинувачення та поміщено під варту, але через два тижні відпустили чоловіка та дозволили переїхати до Риму.
Проте у 2000 році поліція отримала другу скаргу щодо священника та викликала його на допит. Після новини про це Каррікар покінчив життя самогубством, а хлопець, чия мама розповіла його історію, так і не зміг повернутися до нормального життя: «Життя мого сина зруйноване. У 49 років у нього немає родини, немає роботи. Він провів багато часу в психіатричних закладах. Його шкіра пошкоджена від постійного миття», — розповіла жінка.
56-річний працівник державного сектору Лоран розповів, що пережив сексуальне насильство у кабінеті священника під час навчання в Bétharram. Також, за словами чоловік, його били до втрати свідомості через те, що він не в ту сторону кинув сніжку.
«Протягом двох років навчання в школі мене постійно принижували, чинили насильство проти мене та напади — наслідки цього залишаються на все життя. Зараз я висловлююся, щоб переконатися, що це ніколи більше не повториться з жодною дитиною», — зазначив Лоран.
Організація священиків, яка керувала школою в Бетаррамі, заявила в березні, що вона взяла на себе відповідальність за «страждання» колишніх учнів і розпочала незалежне розслідування того, що вона назвала «масовим насильством» протягом десятиліть.
У свою чергу Паскаль Желі та французька група учнів Bétharram звернулися до всіх постраждалих на міжнародному рівні з проханням зв’язатися з ними, зазначивши, що орден Bétharram був місіонерським орденом, присутнім по всьому світу, від Великої Британії до Бразилії, Таїланду та Кот-д'Івуару і французи вважають, що злочини виходять далеко за межі їхньої країни.