Студентів російських коледжів та вишів агітують вступати у війська БПЛА. Деякі з них загинули через лічені місяці після підписання контракту
З кінця 2025 року в російських навчальних закладах розгорнулася масштабна кампанія з набору молодих людей до військ безпілотних систем. Студентам обіцяють престижну службу, значні виплати та роботу далеко від передової. Проте розслідування показує, що реальність нерідко виявляється іншою: тих, хто підписав контракт, можуть направити до штурмових підрозділів, що беруть участь у бойових діях. Трагічні історії трьох молодих людей, які повірили цій агітації, розповіла Бі-Бі-Сі
За даними, зібраними на основі відкритих джерел, за час війни в Україні загинули щонайменше 18 тисяч росіян молодших 23 років. Реальні втрати, ймовірно, значно вищі.
«Любіть. Живіть. Воюйте»
Наприкінці грудня 2025 року житель Брянської області Владислав Горбунов несподівано повідомив друзів, що підписав контракт із Міністерством оборони та вирушає на навчання до Нижнього Новгорода. Його рішення стало несподіванкою для близьких.
За словами Даната, брата Владислава, розмови про контракт раніше сприймалися як несерйозні. Коли сім'я дізналася, що Влад уже їде до частини, всі були вражені.
"Ми плакали, переживали, намагалися відговорити", - згадує він.
Хоча в сім'ї дотримувалися патріотичних поглядів, ніхто не хотів, щоб хлопець опинився на фронті.
6 квітня Владислав загинув під час виконання бойового завдання. У документах причиною смерті вказано велику крововтрату. Йому було лише 18 років. Він навчався у технікумі в Унечі за спеціальністю, пов'язаною з будівництвом залізниць.
З моменту підписання контракту до загибелі минуло трохи більше чотирьох місяців. В опублікованому після смерті некролозі повідомлялося, що він обрав одну з найскладніших військових спеціальностей оператора безпілотників. Однак спочатку його направили не туди.
Вже перебуваючи у зоні бойових дій, Влад розповів, що спочатку потрапив до штурмової роти. Там у військовослужбовців вилучили телефони і зв'язку з родичами не було. Лише пізніше його перевели до підрозділу операторів БПЛА.
«Так, контракт він укладав як оператор БПЛА, але вийшло так, що штурмовики виявилися потрібнішими», — каже брат загиблого.
Друзі згадують, що після короткого курсу підготовки Владислава відправили на передову як штурмовик. Пізніше його перевели в безпілотні війська.
Історія Горбунова показує, що формальні гарантії служби з обраної спеціальності далеко не завжди дотримуються.
З дитинства Влад цікавився військовою тематикою, брав участь у патріотичних організаціях, захоплювався історією збройних конфліктів та мріяв про військову службу. У соціальних мережах він публікував фотографії у формі, а одним із його улюблених виразів була фраза:
«Любіть, живіть, воюйте»
«Мамо, мене не втрачай. До швидких зустрічей»
З початку війни, за оцінками, загинуло не менше 711 російських військовослужбовців, яким було 18 років. Більшість цих втрат припало на період після зміни законодавства, що дозволило укладати контракт одразу після досягнення повноліття.
Одночасно у навчальних закладах посилилася патріотична робота. У школи, коледжі та виші регулярно приходять учасники бойових дій, проводяться тематичні заходи, зустрічі та лекції.
Особливо масштабною стала кампанія з набору операторів БПЛА. У сотнях навчальних закладів з'явилися рекламні матеріали, а студентів почали запрошувати на зустрічі із представниками військкоматів. Їм розповідали про переваги служби, пільги, виплати та можливості повернутися до навчання після року служби.
Одним із тих, хто повірив цим обіцянкам, став 23-річний студент Валерій Аверін із Бурятії.
У дитинстві Валерій виховувався у дитячому будинку, пізніше його всиновила родина Опанасєвих. Після школи він вступив до технікуму і мріяв пов'язати своє життя зі службою.
Контракт молодик підписав у січні 2026 року, коли навчався на останньому курсі. Рідних він поставив перед фактом після оформлення документів.
«Він три місяці навчався на оператора БПЛА, а потім його відправили в справжнісіньку м'ясорубку», — згадує прийомна мати
За її словами, син чудово навчався, успішно завершив підготовку та розраховував працювати саме з безпілотниками. Перед відправкою він заспокоював рідних і казав:
«Мамо, мене не втрачай, зв'язку там немає. До швидких зустрічей»
Проте, вже 6 квітня Валерій загинув. Сім'ї повідомили лише, що це сталося під час мінометного обстрілу.
«Це для справжнього мужика»
Ще одним студентом, який загинув невдовзі після підписання контракту, став Рахім Абдуллін .
За словами матері, інтерес до військової служби виник у нього задовго до повноліття. Ще школярем він казав, що хотів би брати участь у бойових діях заради захисту країни.
У 2024 році Рахім вступив до коледжу на зварювальника, проте навчання давалося непросто. Незабаром після 18-річчя він підписав контракт і вирушив до військової частини.
Спеціальність оператора БПЛА здавалася йому придатною: він добре знався на техніці і вважав таку службу менш ризикованою.
Однак згодом з'ясувалося, що робота операторів безпілотників також пов'язана із перебуванням у безпосередній близькості до лінії бойового дотику.
Мати згадує, що син скаржився на брак сучасного обладнання та розповідав про необхідність самостійно збирати гроші на різні потреби підрозділу.
Друг Рахіма стверджує, що той бачив у контрактній службі не лише патріотичний борг, а й можливість заробити. У листуванні він переконував знайомих, що операторів БПЛА не відправляють до штурмових підрозділів і що ця спеціальність безпечніша за інших.
13 березня Рахім загинув. З моменту його відправки на службу минуло лише два місяці.
На думку знайомих, на формування його поглядів могли вплинути численні військово-патріотичні заходи, які регулярно проводилися в навчальному закладі.
Масове вербування та його наслідки
Правозахисники неодноразово попереджали, що обіцянки, які одержують студенти під час агітаційних кампаній, не завжди відповідають дійсності.
По-перше, спеціальних контрактів терміном на рік фактично відсутні. По-друге, немає гарантії, що військовослужбовець залишиться саме у тому підрозділі, для якого проходив підготовку.
Крім того, теза щодо безпеки служби операторів БПЛА викликає сумніви. За наявними даними, за час війни загинуло вже понад тисячу російських військовослужбовців цієї спеціальності. За рівнем втрат вони можна порівняти з артилеристами.
Історії Владислава Горбунова, Валерія Аверіна та Рахіма Абдулліна показують, що рішення підписати контракт найчастіше формується під впливом одразу кількох факторів: патріотичних переконань, бажання довести свою спроможність, фінансових мотивів чи проблем із навчанням.
Однак загальним для багатьох залишається романтизоване уявлення про військову службу та героїзація участі у війні.
Навіть після повідомлень про загибель молодих контрактників загальна реакція залишається суперечливою. Одні запитують, чому на фронті опиняються вчорашні школярі, інші називають їх героями і підтримують зроблений ними вибір.
Друг Владислава Горбунова, якому зараз 19 років, зізнається, що теж хотів би вирушити на війну. Пояснює він це просто: бажанням довести оточуючим свою спроможність і, як він каже, «віддати борг Батьківщині».
"Я вважаю, це для справжнього мужика", - каже він