Поки експерти сперечаються про майбутнє Республіканської партії після Трампа, сам віце-президент, схоже, вже зняв усі питання про наступника
Літо 2026 року в американській політиці проходить під знаком одного імені, і це ім'я - Джей Ді Венс . Поки експерти сперечаються про майбутнє Республіканської партії після Дональда Трампа , сам віце-президент, схоже, вже зняв усі питання про наступника. Його позиції сильні як ніколи: за плечима гучний бестселер, ключова роль у близькосхідному врегулюванні, медійний бліцкриг і головне беззастережне схвалення з боку господаря Овального кабінету.
Про успіхи Венса у боротьбі за право стати наступником Трампа пише американське видання Axios
Якщо раніше Трамп заради спортивного інтересу любив зіштовхувати лобами своїх фаворитів, обираючи наступника на 2028 рік, то сьогодні цю кулуарну гру закінчено.
Кінець кастингу: Трамп зробив ставку
Довгий час головним суперником Венса в очах Трампа залишався державний секретар Марко Рубіо . Президент регулярно цікавився в оточення, хто з них двох виглядає переконливішим у ролі «номера один» на майбутніх виборах. Але сьогодні ці розмови зійшли нанівець. За словами джерел із Білого дому, Трамп більше не порівнює політиків. Тепер його риторика змінилася на лаконічну:
"А Джей Ді у нас молодцем, вірно?"
Сам Марко Рубіо, зважаючи на все, добровільно зійшов з дистанції. Держсекретар не має масштабної передвиборчої інфраструктури, сильної команди консультантів чи амбіцій вплутуватися в виснажливі президентські перегони. Як зізнаються в оточенні Рубіо, вони чудово розуміють розклад сил:
«У Марка немає важкоатлетів у команді. У Венса вони є. Джей Ді зараз на коні, і в адміністрації це бачать усі»
Іранський прорив та літературний тріумф
Переломним моментом, який остаточно закріпив за Венсом статус політичного спадкоємця, стала середина червня 2026 року. Саме тоді віце-президент разом із Джаредом Кушнером та Стівом Уіткоффом зробив дипломатичний прорив, взявши участь у підписанні меморандуму про взаєморозуміння з Іраном. Цей крок фактично проклав шлях до завершення затяжного регіонального конфлікту і змусив говорити про Венса не просто як партійного функціонера, а як міжнародного гравця великого калібру.
Світова слава миротворця вдало збіглася з особистим тріумфом. Буквально напередодні, 16 червня, вийшла нова книга Венса — « Причастя: як я знову здобув віру» . Турне на підтримку книги миттєво перетворилося на найпотужнішу політичну промокампанію.
Венс розгорнув безпрецедентний наступ у медіапросторі, давши за місяць 33 масштабні інтерв'ю. Цікаво, що він не обмежувався безпечною гаванню консервативних подкастів. Віце-президент впевнено тримав удар як в ефірі у в'їдливого Білла Махера на HBO, так і на відверто ліберальному ток-шоу The View на ABC. Трамп, який, як відомо, судить про політиків з їхньої телевізійної хватки, залишився у захваті від нарізок цих виступів. Венс довів, що здатний тримати удар на чужій території.
Цифри, гроші та партійний тил
Популярність Венса всередині партійних лав сьогодні майже монолітна. Хоча його загальнонаціональний рейтинг серед усіх американців вагається на середньому рівні (приблизно повторюючи траєкторію самого Трампа), усередині Республіканської партії його лідерство незаперечне.
Згідно з новими дослідженнями Navigator Research, симпатії пересічних республіканців розподілилися таким чином:
Дональд Трамп: 65%
Джей Ді Венс: 62%
Марко Рубіо: 51%
Такий мінімальний розрив із чинним президентом робить Венса беззаперечним фаворитом. До того ж, він довів свою корисність партії справою, активно включившись у фандрайзинг для Національного комітету Республіканської партії. Зібрані ним 70 мільйонів доларів пожертв – це не просто суха цифра, а найпотужніший фінансовий фундамент для його майбутньої президентської кампанії у 2028 році.
Підводні камені та зони ризику
Незважаючи на очевидний тріумф, шлях Венса до абсолютного лідерства не позбавлений інтриг та прихованих загроз. Основні ризики йому нині лежать у площині ідеології та особистих зв'язків.
Чинник Такера Карлсона . Популярний телеведучий та давній союзник Венса останнім часом став жорстко критикувати Трампа. Президент затаїв образу, і якщо Карлсон перейде межу, Трамп може вимагати від Венса публічно розірвати ці стосунки. Для віце-президента це стане болючим вибором між особистою лояльністю другові та вірністю босу.
Розкол серед консерваторів. Роль Венса в іранській угоді та його стримана позиція щодо правого крила Ізраїлю викликали різке невдоволення впливового проізраїльського лобі серед республіканців.
Економічні претензії Внутрішня опозиція критикує Венса за його погляди економіку. Величезний бізнес та консервативний «Клуб на підтримку економічного зростання» дорікають віце-президенту зайвий державний протекціонізм і відхід від чистих принципів вільного ринку.
Тим не менш, поки ці хмари здаються лише легким серпанком на тлі сяючого політичного горизонту Джей Ді Венса. Він молодий, прагматичний, вміє подобатися Трампу і, головне, вже навчився розмовляти з Америкою зрозумілою їй мовою. Якщо це літо і довело щось американському істеблішменту, то це те, що майбутнє республіканців вже набуває цілком конкретних обрисів.