Минулої середи новий президент Сирії Ахмед аш-Шараʿ розпочав офіційний візит до Парижа, де провів двосторонні переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном. Під час зустрічі обговорювали передусім відновлення інфраструктури та перспективи економічного співробітництва, особливо в енергетичній та авіаційній сферах.
Це перший візит тимчасового лідера Сирії й очільника радикального угруповання «Хай’ят Тахрір аш-Шам» до Європи з моменту його приходу до влади після повалення режиму Башара Асада в грудні минулого року. За даними Єлисейського палацу, Макрон знову нагадав сирійському керівництву про необхідність стабілізації регіону (зокрема Лівану) і посилення боротьби з тероризмом.
Під час поїздки аш-Шараʿ до Парижа привернуло увагу, що Макрон не опублікував жодного фото чи заяви про зустріч із «бородатим джихадистом» на власних сторінках. Єлисейський палац обмежився прямою трансляцією спільної пресконференції.
Натомість Макрон опублікував у соцмережах світлини зі зустрічі з новим німецьким канцлером, що змусило спостерігачів замислитися над справжнім значенням візиту аш-Шараʿ для Франції.
Французькі газети запитували про наївність європейців і про те, наскільки серйозно «колишній джихадист» може гарантувати безпеку меншин та притягнення винних до відповідальності. Західні видання ж припускали, що Франція була обрана «за замовчуванням» через «відсутність інших варіантів»: вона — колишня колоніальна сила в регіоні — тому природно стала першим західним майданчиком для візиту.
Політолог Махмуд Алуш вважає, що візит до Парижа засвідчив «рішучий імпульс Франції у встановленні контактів із президентом аш-Шараʿ, адже Франція є вагомим гравцем у ЄС, і її позиція суттєво впливатиме на європейську політику щодо Сирії».
Одночасно десятки сирійців із діаспори у Франції зібралися з плакатами та світлинами цивільних, вбитих за останні місяці в міжконфесійних акціях екстремістських угруповань, пов’язаних з аш-Шараʿ. Вони вимагали звернути увагу на зростання релігійного насильства та покарати винних, коли тимчасовий лідер прибув до Парижа.
За повідомленнями, демонстранти не підняли «новий зелений сирійський прапор» і скандували гасла проти аш-Шараʿ та джихадистських формувань, найпотужнішим серед яких є «Хай’ят Тахрір аш-Шам» — сирійське крило «Аль-Каїди» до 2017 року, яке очолював нинішній президент.
Після приходу «Хай’ят Тахрір аш-Шам» до влади минулого грудня Захід активізував зв’язки з новим сирійським керівництвом. До Дамаска вперше за 12 років прибула французька дипломатична місія, а над посольством знов замайорів французький прапор.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Союз «готовий» відновити посольство в Дамаску. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні висловила готовність до діалогу з новою владою в Сирії та закликала до «максимальної обережності» у стосунках із «Хай’ят Тахрір аш-Шам».
У січні глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан і його німецька колега Анналена Бербок відвідали Дамаск і провели зустріч з аш-Шараʿ. МЗС ФРН оприлюднило заяву Бербок, в якій вона назвала візит «від імені ЄС» чітким сигналом про можливість нового політичного початку між Європою і Сирією, зокрема між Німеччиною та Сирією.
Бербок наголосила, що Німеччина прагне підтримати сирійців «у всебічному й мирному переході влади, національному примиренні, процесі відновлення та надання гуманітарної допомоги, яку ми не припиняли всі ці роки». Вона додала, що новий початок можливий лише за умови, що всі сирійці — чоловіки й жінки, незалежно від етнічної чи релігійної приналежності — матимуть місце в політичному процесі.
Європейський центр із дослідження боротьби з тероризмом і розвідки вважає цей візит випробуванням для «Хай’ят Тахрір аш-Шам». Хоча організацію включено до європейського списку терористичних груп, є спроба відкрити нову сторінку за умови, що вона доведе прихильність поміркованості та відмову від екстремізму. Втім, проголошений перехід від радикального угруповання до інтегрованої політично-військової сили викликає сумніви в щирості та стійкості цих змін.
За оцінкою Центру, візит має «прокласти шлях до відновлення відносин між Сирією та Європою, але за умови, що встановлений політичний режим поважатиме права всіх сирійців, включно з жінками та релігійними й етнічними меншинами».
Він також зазначив, що візит свідчить про намір Німеччини та ЄС відіграти ключову роль у відбудові та політичному переході. Акцент на перехідній юстиції та суспільному примиренні демонструє розуміння соціальних і економічних викликів, із якими стикається Сирія після років війни. Захист меншин та жінок і підтвердження інклюзивності політичного процесу підкреслюють важливість прав цих груп у побудові майбутньої Сирії.
«Хай’ят Тахрір аш-Шам», що повалило режим Асада й очолюється Ахмедом аш-Шараʿом, досі перебуває в списку терористичних організацій, як заявив у березні радник президента США з національної безпеки Джон Кірбі.
На брифінгу він підкреслив, що наразі немає змін щодо виключення «Хай’ят Тахрір аш-Шам» зі списку «закордонних терористичних організацій» та зазначив: «Класифікація груп як терористичних потребує серйозного й точного процесу. Ми залишатимемося відданими цьому процесу до кінця нашої каденції».
Роль «Хай’ят Тахрір аш-Шам» почалася в липні 2011 року, коли Абу Бакр аль-Багдаді, тоді близький до лідера «ІДІЛ», відправив Абу Умара аль-Белджауані (пізніше відомого як аль-Жулані) для ведення діяльності його формування в Сирії. Саме аль-Жулані згодом очолив «Хай’ят Тахрір аш-Шам», повів наступ, що скинув Асада, і прийняв ім’я Ахмед аш-Шараʿ, проголосивши себе новим лідером Сирії.
У грудні 2012 року Держдепартамент США додав «Джабхат ан-Нусру» (під різними псевдонімами) до списку терористичних організацій, пов’язаних з «Аль-Каїдою в Іраку», підтвердивши її роль сирійського крила. Згідно з оновленою класифікацією, «Джабхат ан-Нусра» взяла на себе відповідальність за близько 600 терористичних нападів у Сирії протягом першого року операцій — від понад 40 суїцидальних атак до застосування стрілецької зброї та вибухових пристроїв.
У травні 2013 року Держдепартамент США класифікував аль-Жулані (часто в документах згадується як «Джулані») як спеціально позначеного глобального терориста. У межах програми «Нагороди за правосуддя» США оголосили винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію про нього, наголошуючи, що він «досі є лідером «Джабхат ан-Нусри», пов’язаної з «Аль-Каїдою», яка становить основу «Хай’ят Тахрір аш-Шам».
Політолог Джорджо Кафферо у статті Ради з близькосхідних справ зазначає, що «хоча адміністрація Трампа усвідомлювала необхідність реалістично взаємодіяти з «Хай’ят Тахрір аш-Шам», США й досі не готові виключити організацію зі списку. Вашингтон, зацікавлений у реальних діях нових ісламських лідерів Сирії більше, ніж у їхніх риторичних заявах, відкладає рішення. І хоча держсекретар мав би повноваження негайно вилучити «Хай’ят Тахрір аш-Шам» із переліку, процес змін підлягає тривалим внутрішнім консультаціям у Вашингтоні, що може затягнутися на роки».