За чотири роки війни між українським суспільством та армійською системою, в особі ТЦК, утворилася глибока тріщина. Це історія про те, як країна, яка у 2022 році стояла у багатогодинних чергах біля військкоматів, у 2026 році дійшла до вуличних бійок із співробітниками ТЦК, спалених машин та перекинутих мікроавтобусів.
Журналісти «Української правди» відновили хронологію цього тяжкого надлому, поспілкувавшись із соціологами, військовими та аналітиками.
ЕТАП 1. Армія добровольців (2022 - середина 2023)
Формула часу: «Місць немає, ми вам передзвонимо»
У перші дні повномасштабного вторгнення військкомати (ТЦК) працювали цілодобово. Люди простоювали в чергах годинами, а дехто навіть намагався дати хабар — аби його взяли на фронт. Системи тоді вистачало лише на те, щоб відбирати наймотивованіших і найздоровіших. Доходило до абсурду: 25-річним хлопцям з боєм доводилося пробиватися на передову, а військкоми відправляли їх додому — чекати на призовний вік. Нагадаємо, тоді він розпочинався з 27 років.
Тоді здавалося, що війна – це ненадовго. Влада транслювала заспокійливі тези про «два-три тижні» та швидкий Крим. Ті, кому відмовили у заклику у перші місяці, поступово повернулися до звичайного життя: знайшли роботу із бронею, створили сім'ї. Але романтизм 2022 року швидко розвіявся. На зміну йому прийшли перші невдачі на фронті та гучні корупційні скандали у тилу, головним із яких стала історія про «яйця по 17 гривень». Віра в ідеальну систему похитнулася, а страх залишитися на цій війні назавжди виріс.
Зі спогадів представника команди екс-главкому Валерія Залужного :
«Це був шок! ТЦК працювали у три зміни. Люди навіть пропонували хабарі, щоби їх взяли в армію. Але тоді комісари були прискіпливі: не всіх брали»
ЕТАП 2. Перші чистки та політичний глухий кут (друга половина 2023 — початок 2024)
Формула часу: добровольці закінчилися, почалися повістки
Перелом стався влітку 2023 року. Тяжкий та виснажливий контрнаступ на запорізькому напрямку забрав тисячі життів і не приніс особливих результатів. Резерви виснажилися, а потік добровольців вичерпався остаточно. Повістки стали єдиним способом поповнювати бригади, але люди вже не хотіли йти на фронт.
Масла у вогонь підлило розслідування УП «Батальйон Іспанія» про начальника Одеського ТЦК Євгена Борисова , сім'я якого під час війни скупила іспанську нерухомість на мільйони доларів. Тоді влада рубала з плеча: одним махом звільнив усіх обласних військкомів, замінивши їх бойовими офіцерами, які отримали поранення на фронті. Однак Залужний прямо критикував це рішення: досвідчених кадровиків прибрали, а нові люди не знали, як влаштовано систему. Із мобілізацією почалися проблеми.
У цей момент між військовими та політиками виник негласний конфлікт. Армія вимагала закликати 450–500 тисяч людей, щоб сформувати резерви та дати відпочинок частинам, що знаходяться на фронті. Президент Зеленський побоювався непопулярних рішень, які б'ють за рейтингом. Політики перекладали відповідальність на генералів, генерали на Міноборони. У результаті 2023 закінчився в стані повної невизначеності, а в суспільство наполегливо просувався теза «Воюватимуть всі».
Високопоставлене джерело у Силах оборони:
Що нам показало літо 2023 року? Людей, котрі хочуть воювати за Україну, майже не залишилося. Фактично 90% резервістів, яких ми почали закликати за повістками, не хотіли воювати, зокрема через корупцію у ТЦК»
ЕТАП 3. «Бусифікація» та втрата довіри (2024 рік)
Формула часу: закони посилили жорсткість, надію на демобілізацію забрали
Початок 2024 року парламент нескінченно сперечався про новий закон про мобілізацію. Головного удару по моральному стану військових та цивільних завдали в останній момент: на прохання нового головкому Олександра Сирського із законопроекту викреслили пункт про чіткі терміни служби. Люди на фронті забрали розуміння, коли вони повернуться додому, а в тих, хто в тилу, — останню мотивацію йти їм на зміну.
Коли набула чинності вимога поновити дані, ТЦК отримали жорсткі плани від Генштабу. Почалася епоха, яку в народі прозвали «бусифікацією»: жорсткі затримання прямо на вулицях, примусова посадка в мікроавтобуси, експрес-комісії ВВК, де вчорашні «обмежено придатні» за день перетворювалися на абсолютно здорові. Символом цього періоду стала річка Тиса — сотні чоловіків ризикували життям, аби втекти з країни. Десятки людей загинули.
За 2024 рік омбудсмен отримав понад три тисячі скарг на дії ТЦК, а рівень недовіри до військкоматів перевищив 60%.
Співробітник ТЦК із західного регіону (колишній піхотинець після тяжкого поранення):
«Піхотинець ніколи не зрозуміє ухиліста, а ухилист — піхотинця»
ЕТАП 4. Відкрита війна в тилу (2025 - 2026)
Формула часу: "Не ТЦК" на лобовому склі
До 2025-2026 років градус ненависті досяг піку. У розшуку за неявку опинилося близько двох мільйонів людей. Патрулювання вулиць перетворилося на небезпечну роботу: якщо у 2022–2024 роках випадки нападу на співробітників ТЦК обчислювалися одиницями, то за останні півтора року лише в зоні ОК «Північ» їх зафіксували 167, а на Волині — 93.
Співробітники груп оповіщення розповідають, що перехожі — особливо жінки — почали буквально відбивати затримуваних, бити вікна у службових машинах та нападати першими. Громадянські бачать у ТЦК «людоловів» та ворогів, а самі військові з ТЦК почуваються найнезахищенішою категорією армії. Ситуація дійшла до того, що фронтовики, які приїжджають у тил, змушені клеїти на свої машини наклейки «Не ТЦК» , щоби їх не спалили або не розбили.
Точкою кипіння став липень 2026 року у Львові, коли розлючений натовп заблокував та перевернув службовий автомобіль військкомату. І лише після цього вище керівництво країни публічно визнало: у тилу відбувається катастрофа.
Антон Грушецький , виконавчий директор КМІС:
«Довіра до ТЦК швидше відбиває довіру до процесів у державі... Люди незадоволені корупцією і тим, що черга на мобілізацію дійшла до них, а не до дітей депутатів»
Що із цим робити?
Наразі владним структурам доводиться екстрено гасити пожежу. ГБР та Генштаб запустили спецоперацію «Чесний заклик» — йдуть масові обшуки, приховують схеми з фіктивними бронями та хабарами до ТЦК. Реформувати систему доручили новому керівництву Міноборони та ЗСУ.
Але експерти попереджають: простими кадровими перестановками та арештами окремі корупціонери довіри не повернути. Щоб зупинити громадянську війну проти військових у тилу, державі доведеться піти на фундаментальні кроки:
1. Зробити систему бронювання прозорою, щоб суспільство перестало бачити в ній узаконену відкупну для багатих та привілейованих.
2. Забезпечити реальну невідворотність покарання для всіх і для тих, хто нападає на солдатів на вулицях, і для тих співробітників ТЦК, хто перевищує повноваження та викрадає людей.