ХДС та СДПН досягли компромісу у питанні про допомогу для українських біженців, повідомляє німецька Bild.
Після кількох місяців запеклих дебатів у Берліні нарешті знайдено рішення щодо соціальних виплат для українських біженців. Як стало відомо BILD, представники правлячих партій – Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) – дійшли згоди про перегляд порядку виплат.
Ключова зміна полягає в тому, що українці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть автоматично соціальну допомогу на рівні громадян Німеччини. Вони розглядатимуться як прохачі притулку, що означає зменшення розміру фінансової підтримки. Цей крок в уряді називають зміною правового статусу.
«Ми повертаємось до нормального регулювання. Час надзвичайних заходів закінчився», - заявив міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт.
Рішення знаменує закінчення майже чотирирічної дії особливого статусу для українців, введеного незабаром після початку вторгнення Росії в Україну. За словами міністра праці та соціальних питань Барбель Бас, «коаліція виконує свою обіцянку, зафіксовану в угоді, і наводить систему у більш справедливий та керований стан».
Чому відмовилися від ретроспективних заходів
Спочатку розглядався варіант позбавлення допомоги заднім числом — тобто перегляд виплат для тих, хто прибув раніше. Проте ідея викликала хвилю критики на місцях. Муніципалітети та федеральні землі попередили про неможливість реалізувати такий захід без масштабних бюрократичних витрат.
Один із високопоставлених представників коаліції пояснив:
«Бюрократичні зусилля були б колосальними. Муніципалітети підняли б бунт — це не варте того. Головне, що наразі питання врегульоване».
1,1 мільйона українців у Німеччині
На сьогоднішній день у Німеччині проживає близько 1,1 мільйона українців. Більшість із них отримують соціальну допомогу у розмірі 563 євро на місяць (для одиноких), а також державне покриття витрат на оренду житла, опалення та комунальні послуги.
Після набуття новими правилами чинності українці зможуть розраховувати лише на виплати, передбачені для прохачів притулку: 196 євро на особисті витрати та 245 євро на основні потреби, що становить 441 євро на місяць.
"Різниця суттєва, і це має стати сигналом: допомога не може бути нескінченною", - зазначає політолог з Берліна Франциска Мюллер. — «Німеччина залишається гуманною державою, але потребує чітких меж соціальної підтримки».
Найменше допомог — більше стимулів до працевлаштування
За даними Федерального агентства зайнятості, зараз офіційно працюють лише близько 35% українців, які мешкають у Німеччині. Серед тих, хто прибув у перші місяці війни (лютий–травень 2022 року), зайнятість сягає 51%. В уряді сподіваються, що посилення правил допоможе підвищити ці показники.
«Ми хочемо, щоб люди швидше знаходили роботу та інтегрувалися у суспільство. Для цього створюються програми перекваліфікації та мовні курси», - наголосила Барбель Бас.
Для порівняння, в інших європейських країнах українські біженці виявляють велику трудову активність: у Польщі працює близько 70% українців, у Чехії — 60%.
Контекст: труднощі з підтримкою МВФ
Ситуація ускладнюється і зовнішньополітичним тлом. Днями стало відомо, що Міжнародний валютний фонд відмовив Києву у додатковому фінансуванні. Джерела у фінансових колах зазначають, що «грошей не дали — і, мабуть, не збираються».
Це рішення може посилити міграційний тиск на Європу, адже українські сім'ї, які опинилися без коштів, шукатимуть допомоги за кордоном. Проте Німеччина, схоже, вирішила чітко окреслити межі своєї соціальної щедрості.
"Ми не можемо нескінченно нести це навантаження поодинці", - сказав Добриндт. — «Європа має шукати спільний підхід, а не перекладати відповідальність на німецьких платників податків»