Ситуація навколо Ірану перейшла із фази «максимального тиску» у фазу «максимального божевілля». Як повідомляє The American Conservative (TAC), великодній ранок 2026 року світ зустрів не з молитвою, а з ультиматумом. Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social пообіцяв перетворити Іран на «постапокаліптичний пейзаж», якщо Ормузька протока не буде розблокована.
«День електростанцій» та риторика Лемея
Журналісти наголошують: Трамп більше не вибирає виразів. Його загроза влаштувати Ірану у вівторок одночасно «День електростанцій» та «День мостів» — це пряма обіцянка знищити всю цивільну інфраструктуру країни.
«Відкрийте протоку, виродки ви чокнуті, або потрапите прямо в пекло», — пише президент
Аналітики проводять зловісну паралель: риторика Трампа «вбомбити в кам'яний вік» — це спадщина генерала Кертіса Лемея, який у роки В'єтнаму нарікав на «забобони» американців проти ядерної зброї. Схоже, у 47 президента таких забобонів немає.
Ядерне табу більше не діє?
Найстрашніший аспект статті — обговорення ядерного сценарію. TAC нагадує про старе інтерв'ю Трампа Джо Скарборо, де той тричі перепитував радників:
«Якщо ми маємо ядерну зброю, чому ми не можемо її використовувати?»
Сьогодні ця теоретична допитливість перетворюється на план дій.
ООН та ВООЗ вже б'ють на сполох: їхні представники йдуть у відставку, відкрито заявляючи, що світ готується до ядерного удару по Ірану.
Арта Моейні з Інституту миру та дипломатії підтверджує: удар може стати «останньою відчайдушною спробою» Вашингтона змусити Тегеран капітулювати.
«Логіка стримування», яка зберігала мир після Другої світової війни в даному випадку не працює. На відміну від СРСР, у Ірану немає ядерної відповіді, а отже, у Трампа «розв'язані руки».
Оточення «яструбів»
Трамп не самотній у своєму безумстві. Його міністр війни Піт Хегсет відкрито закликає до «максимальної летальності замість млявої легальності». До того ж на президента тиснуть мегадонори на кшталт Міріам Адельсон, чий покійний чоловік Шелдон ще 2013 року пропонував підірвати атомну бомбу в іранській пустелі для «демонстрації серйозності». До цього хору приєднуються і ізраїльські еліти: міністр Бен-Гвір схвально посміхається, коли в ефірі лунають заклики скинути бомбу на Тегеран.
Пастка «знака оклику»
Дженніфер Кавано із «Пріоритетів оборони» вважає, що Трамп просто шукає вихід. Він хоче закінчити війну, але не може піти тим, хто «програв». Йому потрібен грандіозний фінальний акорд — «знак оклику».
Спроба поставити такий знак минулими вихідними (імовірна операція із захоплення запасів урану) провалилася — США втратили літаки, а «кіногенічної перемоги» не сталося. Тепер, коли звичайні сили буксують, а наземна операція надто небезпечна, Трамп загнаний у куток.
Автор TAC підводить до гіркого висновку: Трамп потрапив у пастку власної ескалації. І найстрашніше, що він може вирішити, ніби лише ядерний гриб стане досить ефектною завісою, щоб приховати його дипломатичну та військову поразку.
Світ завмер в очікуванні «вівторка». Якщо Трамп вирішить, що «якщо зброя є, її треба використовувати», ранок середи для планети може не наступити.
Ніхто не знає, чи ця риторика Трампа є лише блефом для посилення переговорних позицій, чи ми дійсно спостерігаємо демонтаж «ядерного табу» в реальному часі?