Володимир Путін заявив про намір створити так звану "буферну зону безпеки" вздовж українсько-російського кордону. За задумом Кремля, ця зона нібито має охопити частини Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей.
Президент Росії Володимир Путін оголосив про створення "буферної зони безпеки" вздовж кордону з Україною, доручивши Збройним силам РФ реалізувати це завдання. За його словами, мета — захистити прикордонні регіони Росії від українських атак, зокрема дронів.
Під час наради з урядовцями Путін заявив, що російські війська вже працюють над створенням цієї зони, хоча не уточнив її розміри, місце розташування чи методи реалізації. Він також згадав про необхідність відновлення інфраструктури в Курській, Брянській і Бєлгородській областях, які зазнали пошкоджень від бойових дій.
Пізніше, Генерал-лейтенант Віктор Соболєв, член комітету Держдуми з питань оборони, озвучив перелік українських областей, де нібито запланована ця "буферна зона". Йдеться про частини Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей.
Це не перша подібна ініціатива Кремля. Раніше Путін говорив про створення "санітарної зони" на території України, що викликало занепокоєння щодо можливого розширення зони бойових дій.
Чому Путін оголосив про створення "буферної зони" вздовж кордону
За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, нещодавні ініціативи російської сторони щодо створення так званої "буферної зони" на території України, зокрема в Сумській, Харківській та Чернігівській областях, з'явилися на тлі значних успіхів Сил оборони України у проведенні контрнаступальних операцій. Зокрема, прорив Сил оборони у Брянській області став черговим ударом по іміджу російського керівництва, яке намагалося продемонструвати завершення так званої "Курської операції".
Заяви Володимира Путіна, на думку експерта, мали виключно політичне та інформаційне значення. Щоб зберегти видимість контролю, Путін виступив із заявами про необхідність створення "буферної зони". Проте ініціатива, як виявилося, походила не від нього особисто.
"Цю ідею висунув очільник Глушківського району Курської області, який наголосив на необхідності унеможливлення подібних операцій українських військ. Зокрема, йшлося про окупацію Чернігівської області та Сумщини з акцентом на обласний центр — місто Суми", — каже експерт.
Цю пропозицію підтримав і в.о. губернатора Курської області, та колишній депутат Держдуми РФ Хінштейн. Таким чином, російське керівництво намагається представити цю ідею як ініціативу знизу, хоча вона є частиною ширшої стратегії спецслужб. Варто зазначити, що подібні заяви не є новими. Аналогічні пропозиції щодо створення "санітарної зони" вже звучали стосовно Харківської області. Однак, як показав подальший перебіг подій, російська армія виявилася неспроможною реалізувати ці плани.
Снєгирьов пояснює, чому російське керівництво повертається до таких заяв. По-перше, це реакція на успішні операції Сил оборони України на території РФ, зокрема в Глушківському районі Курської області, а також у Бєлгородській та Брянській областях. По-друге, ці заяви є частиною військово-політичного тиску в контексті переговорного процесу між Україною та РФ, на якому наполягають і Сполучені Штати. Російська сторона погрожує розширенням лінії фронту за рахунок нових українських територій, зокрема Сумської, Харківської та Чернігівської областей, які не входять до так званого складу РФ за указом від 30 вересня 2022 року.
"Буферна зона" в Україна: чи підуть ЗС РФ в наступ на Чернігівщину
За даними експерта, який спирається на інформацію ГУР Міноборони України, на Сумському напрямку Росія формує оперативні резерви чисельністю від 40 до 60 тисяч осіб. Однак успішні дії Сил Оборони в Курській, Бєлгородській та Брянській областях ускладнюють перекидання цих резервів на територію України. Ще 100 тисяч російських солдатів скуті на території цих областей.
Складний ландшафт Брянської області, зокрема ліси, річки та болота, додатково ускладнює дії російської армії.
"Це унеможливлює масштабне використання важкої бронетехніки та FPV-дронів на оптоволокні, що знижує ефективність російських сил у протидії Сил оборони. Російські аналітики визнають, що в разі подальшого просування ЗСУ в Брянській області вибити українські сили буде вкрай проблематично. Останні події в Курській та Бєлгородській областях свідчать про зміну тактики ЗСУ. Українські сили перейшли до ударів по логістичній інфраструктурі, зокрема мостах і переправах, що створює передумови для оперативного оточення російських угруповань, наприклад, у Глушківському районі Курської області", — підкреслює Снєгирьов.
Такі дії, разом із використанням ствольної та реактивної артилерії, а також FPV-дронів із території України, дозволяють ЗСУ зберігати ініціативу.
Таким чином, заяви російського керівництва є спробою перехопити військову, інформаційну та політичну ініціативу на тлі успіхів Сил оборони та української розвідки. Проте реальна спроможність Росії реалізувати ці погрози залишається під великим питанням через тактичні успіхи України та складнощі, з якими стикаються російські сили на власній території.
Заяви Путіна про "буферну зону": на що він розраховує
Військовий експерт Роман Світан у своєму коментарі різко розкритикував ідею так званих "захоплень" чи "санітарних зон" на північному кордоні України та Росії, назвавши це російським інформаційно-психологічним впливом або ІПСО. Світан наголошує, що уздовж цієї ділянки кордону досі не сформовано повноцінної лінії фронту, що є абсурдом у контексті 12 років війни.
Експерт звертає увагу на те, що спроби формувати цю лінію фронту почалися ще минулого року, коли російські війська розпочали бойові дії на Харківському напрямку. Однак, за його словами, ця лінія фронту є динамічною і може зміщуватися до 30 кілометрів в обидва боки, формуючи так звану "сіру" чи "буферну" зону. Це пов’язано з тим, що основна артилерія та дрони діють на 30 кілометрів.
Ця 30-кілометрова зона, яку Світан називає "кіл-зоною" або "трансграничною зоною", залежить від рельєфу місцевості та тактичних потреб сторін.
"Якщо українській армії зручно займати західні береги річок, ми або заходимо на російську територію, або відходимо у бік України, залишаючи "буферну зону" для кращих оборонних позицій", — уточнює експерт.