Трагедія в школі «Шаджарі Тайебе» стала найбільш смертоносним інцидентом з початку операції США та Ізраїлю в Ірані. Поки світові столиці обмінюються сухими дипломатичними нотами, кадри із зруйнованого міста на півдні країни малюють картину гуманітарної катастрофи, яку вже неможливо ігнорувати.
Мінаб – місто стратегічного значення. Розташований у провінції Хормозган, він фактично замикає вихід із Ормузької протоки. Тут базуються ударні сили ВМС, Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), включаючи знамениту ракетну бригаду «Асіф». Саме це сусідство стало фатальним для 175 осіб, більшість із яких – діти.
Коли уроки перериває війна
В Ірані навчальний тиждень розпочинається у суботу. 28 лютого о 9:40 ранку влада країни видала екстрений наказ про закриття шкіл у зв'язку з початком масованих ударів коаліції. Але бюрократична машина та логістика не встигли за ракетами. О 10:00, коли в початковій школі «Шаджарі Тайебе» йшли заняття, будівля здригнулася від прямого влучення ракети.
Свідчення очевидців, зібрані NBC News, передають атмосферу хаосу: матері, які отримали дзвінки з адміністрації школи, покинувши все, мчали до будівлі, але на місці вони застали лише руїни.
«Люди витягували з-під завалів дитячі руки та ноги. Витягували відірвані голови», — розповідає мешканка Мінаба, яка втратила того дня дитину
Помилка чи намір?
Ключове питання розслідування – чому метою стала школа? Школа знаходилася всього за 600 метрів від військово-морської бази «Сайїд аль-Шухада». Проте аналіз супутникових знімків Google Earth та дані New York Times доводять, що школа ніколи не була воєнним об'єктом.
Al Jazeera звертає увагу на дивну вибірковість удару: база та школа отримали пошкодження, тоді як клініка між ними залишилася недоторканою. Це може свідчити або про філігранну точність (а отже, й усвідомлений вибір цілі), або про критичну помилку розвідки, яка використовувала застарілі дані 2013 року, коли школа ще не була відокремлена капітальною стіною від військового периметра.
Інформаційна блокада та цифри втрат
Точна кількість жертв залишається предметом суперечок через проблеми зі зв'язком та електрикою в Ірані.
Місцевий прокурор заявив про 168 загиблих.
МОЗ Ірану через агентство Mehr News повідомило про 175 жертв, уточнивши, що впізнано лише 99 тіл — решту фрагментовано до невпізнанності.
Західні ЗМІ (BBC, Washington Post ) верифікували відео, на яких з-під бетонних плит витягують маленьких дітей у шкільній формі.
Дипломатичний пінг-понг
Офіційний Вашингтон вибрав тактику захисного розслідування. Міністр війни Піт Хегсет та прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт на всі запитання журналістів відповідають ідентично:
«Ми розслідуємо... Ми не атакуємо цивільних»
Держсекретар Марко Рубіо зайняв жорсткішу позицію, заперечуючи можливість навмисного удару. З іншого боку, Ізраїль в особі Дані Данона висунув альтернативну версію: трагедія могла стати наслідком невдалого запуску іранської ракети ППО чи навмисної провокації КВІР. Жодних доказів цієї версії на даний момент не надано.
Злочин без виправдання
Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує: навіть якщо школа використовується у військових цілях (або в ній навчаються діти військових), закон зобов'язує мінімізувати шкоду цивільним. У даному випадку школа була суто освітньою установою для дівчаток.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан назвав атаку "варварським актом". Комітет ООН з прав дитини вимагає негайного розслідування від «сил, що стоять за ударом».
П'ять рядів могил
У вівторок у Мінабі завершився похорон. П'ять рядів по двадцять могил у кожному візуальне втілення масштабу втрат. Кадри державного телебачення Ірану показують нескінченну процесію трун, накритих національними прапорами. Для Ірану ця школа стала символом «священної люті», а для коаліції — найважчим репутаційним ударом, який буде складно виправдати «туманом війни».