Дозвіл на виїзд за кордон чоловіків молодше 23 років, прийнятий як тимчасовий і точковий захід, несподівано став каталізатором масштабних міграційних процесів. За перші шість місяців після пом'якшення правил Україну, за різними оцінками, залишили десятки, а можливо, й сотні тисяч молодих чоловіків. Ця тенденція вже впливає на ринок праці, демографію та суспільні настрої — і викликає дедалі жорсткіші суперечки всередині країни.
Про масштаби явища голосно заявив народний депутат від партії «Слуга народу» Сергій Нагорняк . В інтерв'ю виданню "Новини. Live" він повідомив, що, за оцінками прикордонників, за півроку країну залишили понад 500 тисяч молодих українців.
Цифри для нас страшні. Коли приїжджаєш у відрядження до Варшави та хочеш викликати машину — до тебе приїжджають лише українці. Зараз Варшава та Київ відрізняються лише відсутністю світла та тепла. Кількість українців у Варшаві божевільна», - заявив Нагорняк
За його словами, серед тих, хто виїхав, переважають молоді чоловіки, які знаходять роботу у сфері послуг — таксі, ресторанах, торгівлі. Депутат наголошує, що регулярно закликає таких українців повертатися, згадуючи і випадкову зустріч із співвітчизником в аеропорту Цюріха, якому він також рекомендував повернутися «як тільки з'явиться можливість».
Цифри під сумнівом
Проте такі резонансні заяви викликали негайну реакцію з боку Державної прикордонної служби України. Прес-секретар ДПСУ Андрій Демченко публічно спростував інформацію про півмільйона тих, хто виїхав, заявивши, що реальні показники суттєво нижчі, а озвучені цифри не відповідають офіційній статистиці.
При цьому у відомстві не називали конкретних даних, що лише посилило дискусію. Експерти зазначають: відсутність прозорої та регулярно публікованої статистики створює простір для спекуляцій та політичних заяв, особливо на тлі чутливості теми.
Політичний та суспільний конфлікт
Тема від'їзду молодих чоловіків швидко вийшла за рамки статистики та набула морально-політичного виміру. Народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко привселюдно обурився тим, що частина молоді їде за кордон, тоді як інші їхні ровесники служать за «молодіжними контрактами» в армії.
Критика звучить і місцевому рівні. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що після відкриття кордонів місто зіткнулося з масовим виїздом чоловіків молодших 22 років, що вже позначилося на економіці:
«Це безпосередньо вплинуло на ринок праці. Ми відчуваємо гостру нестачу кадрів — від комунальних служб до приватного бізнесу»
Чому молодь їде
Соціологи вказують, що війна стала лише одним із чинників. Молоді українці називають одразу кілька причин від'їзду:
Важливо й те, що багато хто з тих, хто виїхав, не сприймають своє рішення як остаточну еміграцію. Частина розглядає виїзд як тимчасову стратегію — перечекати, заробити, отримати диплом чи професію.
Довгострокові наслідки
Економісти та демографи попереджають: навіть тимчасовий масовий відтік молоді може мати довгострокові наслідки. Втрата активної та мобільної вікової групи посилює демографічну кризу, знижує потенціал відновлення економіки та створює дефіцит робочої сили.
Особливу тривогу викликає той факт, що саме молоді чоловіки як правило, швидше інтегруються за кордоном, знаходять роботу і згодом втрачають мотивацію повертатися, особливо якщо війна та невизначеність затягуються.
Між вибором та вимушеною реальністю
Сьогодні українська молодь опинилася між двома тисками: очікуваннями суспільства та власним прагненням до безпеки та майбутнього. Звинувачення у «втечі» стикаються з реальністю життя в умовах війни, економічних обмежень та психологічної втоми.
Очевидно одне: проблема масового від'їзду молодих українців потребує не лише емоційних заяв, а й системної державної політики — від програм повернення та реінтеграції до створення реальних можливостей самореалізації всередині країни.
А поки що кордони залишаються не просто географічною лінією, а символом складного вибору, який все частіше робить ціле покоління.