Днями український парламент ухвалив за основу скандальний законопроект №11416-д щодо підвищення податків для людей та бізнесу.
Раніше ЗМІ вже писали про законопроект №11416, який Кабмін за поданням Мінфіну вніс до Ради. Законопроект передбачав безпрецедентне підвищення податків – від військового збору на рівні 5%, до 15% з продажу нерухомості та першої реєстрації авто та 30% з ювелірних виробів.
Цей законопроект викликав справжній шок у суспільстві. Відразу ж з'явилося кілька альтернативних проектів, один із яких з другої спроби в результаті депутати і прийняли за основу, прибравши деякі найскандальніші норми. До другого читання профільний комітет рекомендував ще раз опрацювати окремі пункти документа, зокрема військовий збір.
Але загалом його остаточне затвердження практично не викликає сумнівів. Тим більше, що в проекті бюджету наступного року вже закладено доходи від нових податків.
"Набрання чинності новим законом передбачено вже з 1 жовтня. Не факт, що на той час проект встигнуть проголосувати у другому читанні, тож він може набути чинності вже заднім числом", - каже економіст Данил Монін.
За його словами, хоча підсумкова версія проекту і вийшла "лайтовішою", порівняно з першим варіантом від Мінфіну, нові податки сильно вдарять по кишенях пересічних українців та бізнесу, а також можуть прискорити зростання цін, які й так набирають розгін.
Крім того, хоча із ухваленої Радою версією законопроекту і зникла норма про військовий збір у 15% з першої реєстрації авто та продажу нерухомості, збір із них все одно залишиться.
Як переписали законопроект
Зазначимо, що Мінфін спочатку видав максимальний перелік підвищених податків. Починаючи зі зростання військового збору для громадян з 1,5% до 5%, запровадження військового збору для бізнесу в 1% від обороту та нових податків для ФОПів, і закінчуючи 15% на першу реєстрацію авто та продаж нерухомості (навіть першу за рік, яка зараз податками взагалі не оподатковується) та 30% на ювелірні вироби.
"Мінфін хотів збільшити податкові надходження до 4-5% ВВП і таким чином перекрити дірку у бюджеті", - каже Монін.
Цей проект одразу викликав різку критику і в профільній спільноті і навіть серед багатьох народних депутатів.
Буквально відразу почали з'являтися альтернативні законопроекти з менш "драконівськими" податковими ставками. Над ними працював профільний комітет. Так, буквально відразу вирішили відмовитися від ідеї нових податків на авто, квартири, «ювелірку» та продаж банківських металів.
"З законопроекту, який пішов на голосування, виключили військовий збір у 30% із продажу ювелірних виробів та 5% із реалізації банками банківських металів", - каже голова Спілки ювелірів України Дмитро Видолоб. Раніше він прогнозував, що такі податки, якби їх прийняли, могли б остаточно "вбити" вітчизняну ювелірну галузь, а українці почали б їздити по прикраси за кордон, наприклад, до Туреччини.
Також прибрали норму про податок 1% з обороту для всього бізнесу. Її залишили лише для ФОП 3 групи, а для фізосіб-підприємців 1,2 та 4 груп встановили податок на рівні 10% від мінімальної зарплати (це 800 гривень на місяць).
Ще одне суттєве послаблення – нові податки вводяться тимчасово, до кінця того року, в якому буде оголошено про відміну військового стану. У варіанті від Мінфіну такого уточнення не було, що дозволяло підвищити податки, якщо не назавжди, то як мінімум на тривалий час.
"Одразу ж після появи скандального проекту від Мінфіну до ВП потягнулися бізнесмени зі скаргами. Вони дали зрозуміти, що готові на додатковий "податковий прес", але довго не витримають. Тому було ухвалено політичне рішення відмовитися від різкого "закручування податкових гайок", - розповіли в одній із бізнес-асоціацій.
Що ж у результаті залишилося в ухваленому за основу законопроекті №11416-д.
Основні нововведення такі:
"Вийшов такий собі "лайтовий варіант" скандального податкового проекту від Мінфіну. У результаті замість зборів на рівні 4-5% ВВП новий проект дозволяє розраховувати на додаткові надходження у розмірі 1,2-1,3% ВВП", - зазначив Монін.
Щоправда, ніхто не дає гарантій, що прописане у проекті №11416-д підвищення податків буде останнім. Не виключено, що загальне зростання податкового тиску просто вирішили провести кілька етапів, щоб нововведення сприймалися людьми і бізнесом менш болісно.
Приміром, ще до голосування проекту загалом влада вже натякає на можливе підвищення ПДВ з 20% до 22%, на якому нібито наполягає МВФ.
Удар по гаманцях
Що означає збільшення податків для пересічних українців та бізнесу?
Перший очевидний наслідок – доведеться відраховувати більше із зарплат, отже, сума, яку люди отримують на руки, зменшиться.
"Всі платили 1,5% військового збору, тепер будемо 5%, тобто на 3,5% більше. У результаті податки із зарплат зросту з 19,5% (ПДФО 18% плюс 1,5% військового збору) до 23% (18% ПДФО та 5% військового збору", - зазначає Монін.
Наприклад, зараз із середньої офіційної зарплати у 20 тисяч гривень людина сплачує 3,9 тисячі податків. А 16,1 тисяч отримує "чистими". За новими ставками сума податків становитиме 4,6 тисяч, а на руки - 15,4 тисяч або на 800 гривень на місяць менше, ніж зараз.
З урахуванням прискорення інфляції до 7,5% та зростання цін буквально на все збільшення податкових відрахувань ще більше вдарить по доходах громадян.
Але в комерційному секторі люди можуть розраховувати на зростання зарплат, яке хоч би частково перекриє "податковий мінус".
Зарплати в Україні й так зростають (переважно через жорсткий кадровий дефіцит). Наприклад, у першому кварталі цього року середня зарплата в країні збільшилася на 22,5%, а в другому - на 22,1% у річному вимірі (до 20964 гривень).
Наступного року уряд прогнозує зростання середніх зарплат на 18,5% - до 24 389 гривень.
"Таке підвищення зарплат зумовлене бажанням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів", - заявили в Кабміні.
Але бізнес скаржиться, що підвищувати зарплати дедалі складніше.
"Далеко не всі можуть платити більше, особливо з урахуванням того, що зростають витрати на бізнес-процеси, енергетичну складову, логістику. Деякі вже просто не тягнуть ринкових зарплат, які з'їдають увесь прибуток", - зазначає голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Про те, що вони не мають ресурсу на підвищення зарплат, говорить і керівник деревообробної компанії ВДСМ Ірина Мацепура.
"Зросли ціни на сировину, за кордоном ринок меблів стагнує, падає попит і знижується вартість готової продукції. Тобто немає джерела для підвищення зарплат", - пояснила Мацепура.
Але якщо у працівників комерційного сектора є хоча б надія на зростання зарплат, то бюджетники не мають і її. У проекті бюджету на наступний рік ставки щодо Єдиної тарифної сітки (до якої прив'язані зарплати у бюджетній сфері) практично не змінюються. А це означає, що оклади залишаться на нинішньому рівні, а платити податків із них доведеться більше – 23% замість 19,5%.
Наприклад, для вчителів, які й так заробляють мало (у середньому 10-12 тисяч) сума на руки після підвищення податків становитиме лише 7,7-9,2 тисяч гривень. Лікарі із зарплатою в 20 тисяч отримуватимуть 15,4 тисячі.
Зростання цін "на все"
Бізнес планує відреагувати на підвищення податків новим витком зростання цін та черговими експериментами щодо "мінімізації".
"За все заплатить споживач. Буде ще більше бодяги, а баки ще більше "розтягнуться" (тобто АЗС почнуть збільшувати недолив, який є вже зараз - замість літра палива багато хто наливає у бак 950 мл)", - каже засновник мережі АЗС "Прайм Дмитро Леушкін.
За його підрахунками, додатковий податок на АЗС додасть до цінника на бензин та дизель у середньому 1,5 гривні, тобто стільки ж, як і нещодавнє підвищення акцизів.
"Якщо врахувати, що з січня буде другий етап підвищення акцизів на паливо, то з урахуванням авансових платежів з АЗС отримаємо ще плюс 5 гривень до цін на бензин і дизель. Залишається розраховувати хіба що на ще більше зниження котирувань на нафту, яке може трохи згладити подорожчання", - додав Монін.
Він прогнозує додаткове зростання цін "на все" через нові податки в середньому на 1%. Що, на перший погляд, не так багато, однак у сумі з іншими факторами, що підвищують (подорожчання палива, логістики, енергетична складова тощо) може розігнати річну інфляцію до 10%, - каже Монін.
"Зростатиме податковий тиск саме на легальний бізнес. І це замість пошуку резервів додаткових надходжень до бюджету за рахунок детінізації економіки та боротьби з корупцією. Крім того, створюються додаткові передумови для появи нових схем для ухилення від оподаткування", - сказав глава Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
За його словами, для бізнесу також неприйнятний ретроспективний набрання чинності законом. Тобто, за фактом взагалі незрозуміло, чи встигнуть його прийняти до 1 жовтня. Але якби за проект не проголосували, він почне діяти саме з цієї дати.
"Введення нових податків та підвищення ставок під час бюджетного року не тільки суперечить положенням Податкового та Бюджетного кодексів, а й підриває довіру бізнесу до влади, а також унеможливлює нормальне планування та ведення фінансово-господарської діяльності", - каже Забловський.
Що буде з депозитами, авто та квартирами
Але зарплати та ціни лише окремі наслідки "податкового пресу". Будуть інші. Військовий збір усі українці платять не лише із зарплат. Він закладений у оподаткування практично всіх доходів, одержаних як в Україні, так і за кордоном. У тому числі дивідендів із банківських вкладів, доходів від продажу другого та наступних у поточному році авто чи об'єкта нерухомості.
Заплановане Мінфіном підвищення військового збору з першої реєстрації авто чи продажу нерухомості до 15% скасували. Але сплату стандартного військового збору ніхто не скасовував.
Скажімо, з продажу другого авто чи квартири цього року зараз потрібно платити 5% вартості плюс військовий збір 1,5%, тобто 6,5%. Після ухвалення закону військовий збір становитиме вже 5%, а не 1,5%. Тобто податок автоматично зросте із 6,5% до 10%.
З третього продажу за рік потрібно платити 18% ПДФО плюс військовий збір. Нині це 19,5%, а після підвищення військового збору буде 23%.
На думку столичного рієлтора Ірини Луханіної, продавці спробують закласти підвищення податків у ціни або хоча б урізати торг. Не виключено, що будуть пропозиції "поділити податки" покупцям. Але таке пройде хіба що найзатребуванішими об'єктами, на які є попит. Інші ж і так купують неохоче, що змушує продавців давати чималі знижки. У цьому випадку зростання податків – це просто "мінус" у доході для власника нерухомості.
Б'ють на сполох і банкіри.
"Якщо нічого не змінять, то вкладення у гривневі депозити стануть невигідними - доведеться платити не 19,5% податків, а 23%. Знищують ринок", - каже джерело в банківських колах.
Глава НБУ Андрій Пишний, виступаючи на нещодавньому заході Європейської бізнес-асоціації "Глобальний прогноз. Посилення єдності", заявив, що вважає "надто ризикованим" підвищення податків на прибуток банків до 50%.
"Ризики від такого кроку будуть більшими, ніж користь. Баланс досить крихкий, і його потрібно підтримати", - сказав Пишний.