Президент Володимир Зеленський оголосив про намір призначити Євгена Хмару новим міністром оборони України. Останні шість місяців Хмара керував Службою безпеки України (СБУ) у статусі виконувача обов'язків.
На початковому етапі Хмара очолить оборонне відомство з приставкою «в.о.». За словами глави держави, офіційне звернення до Верховної Ради з проханням затвердити міністра без тимчасового статусу відбудеться відразу після завершення всіх обов'язкових юридичних процедур.
«Євген Хмара має колосальний, багато в чому унікальний досвід організації технологічних ударних операцій. Саме на цей напрямок має спиратися наша оборонна стратегія за нинішніх умов», — наголосив Володимир Зеленський.
Хмара тимчасово очолив СБУ у січні, змінивши на цій посаді Василя Малюка . Примітно, що за півроку президент так і не виніс його кандидатуру на остаточне затвердження парламентом.
Юридичні нюанси та кадрові рокіровки
Експерти Української служби Бі-бі-сі вказують на низку правових складнощів, пов'язаних із новим призначенням.
По-перше, для набуття статусу в.о. міністра Кабінет міністрів має спочатку ввести Хмару у відомство на посаду заступника міністра і лише потім делегувати йому оперативне управління.
По-друге, закон «Про національну безпеку України» прямо декларує, що керівництво Міноборони та їхні заступники мають бути цивільними особами, тоді як Хмара залишається чинним військовослужбовцем.
За інформацією джерел видання «Суспильне», тимчасово керуватиме СБУ замість Хмари буде його перший заступник Олександр Поклад .
Міністерська криза та протести
Призначення Хмари відбувається на тлі масштабного перезавантаження виконавчої влади. Раніше Верховна рада затвердила на посаду прем'єр-міністра екс-главу «Нафтогазу» Сергія Корецького та проголосувала за новий склад Кабінету міністрів. Виняток становили лише міністерства оборони та закордонних справ — згідно із законом кандидатури їхніх керівників подає особисто президент, а на момент загального голосування Зеленський ще не направив відповідних подань до Ради.
У кулуарах активно обговорювався сценарій, за якого оборонне відомство міг очолити колишній керівник МВС Ігор Клименко. Однак, за даними українських ЗМІ, він відмовився від домагань на цю посаду через акції протесту, що виникли в країні.
Акції невдоволення пройшли у низці українських міст. у зв'язку з рішенням президента відправити у відставку 35-річного Михайла Федорова , який обіймав посаду міністра оборони.
Причини відставки Федорова
Кулуарні подробиці кадрової перестановки Зеленський розкрив на закритій зустрічі із депутатами від «Слуги народу». Причиною звільнення став затяжний конфлікт між міністром оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським .
Пізніше сам Федоров на відкритому брифінгу у Києві підтвердив розбіжності із військовим керівництвом. Екс-міністр повідомив, що Сирський систематично блокував ключові реформи та ініціативи міністерства. Федоров намагався переконати президента відправити у відставку як самого Сирського, так і начальника Генштабу Андрія Гнатова , але в результаті головком зумів домогтися звільнення самого міністра.
Генерал Олександр Сирський відреагував на публічні звинувачення лаконічно. У своєму телеграм-каналі він нагадав про заслуги у керівництві Київською оборонною операцією навесні 2022 року, іронічно додавши, що саме завдяки цьому успіху «тепер у столиці взагалі можуть проходити подібні брифінги».
Євген Хмара: від спецназівця до голови СБУ
Колеги та товариші по службі відгукуються про Хмару як про професіонала, грамотного стратега та авторитетного командира, орієнтованого на заощадження особового складу. У структурах державної безпеки він слугує вже понад 15 років.
Хронологія військової кар'єри Євгена Хмари:
• Служба у лавах елітного загону спецпризначення Нацгвардії «Омега».
• Робота в СБУ: пройшов шлях від бійця-бричера (фахівця з силового проникнення до будівель) до командира спецпідрозділу.
• Весна 2022 року: участь у деокупації Київської області, пізніше – у важких оборонних боях за Лисичанськ та Сєвєродонецьк.
• Літо 2022 року: безпосередня участь у військовій операції з повернення контролю над островом Зміїний.
• Квітень 2023: призначення керівником Центру спецоперацій «А» («Альфа») СБУ.
Народний депутат Роман Костенко , який воював разом із Хмарою, згадує, що Євген створив усередині «Альфи» відокремлений загін надсекретного спецназу, критерії відбору в який були вдвічі жорсткішими за стандартні. Усі подальші успіхи відомства Костенко називає плодом спільної аналітичної роботи Хмари та Василя Малюка.
Ставка на технології та дрони
Під керівництвом Хмари Центр спецоперацій «А» закріпився до топ-3 найефективніших підрозділів Сил оборони України за масштабами ліквідації живої сили та бронетехніки супротивника із застосуванням безпілотних систем.
Найвідомішою операцією підрозділу стала технологічна атака під кодовою назвою «Павутина» . Під час неї FPV-дрони потай транспортували на територію РФ у цивільних вантажівках, після чого вони здійснили одночасний масований наліт на чотири військові аеродроми, вивівши з ладу десятки бойових літаків.
За бойові заслуги Євгена Хмару відзначено державними нагородами: Орденом Богдана Хмельничкого, Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, президентською відзнакою «Хрест бойових заслуг».
За оцінками профільних комітетів Верховної ради, Хмара має необхідний авторитет у всіх силових відомствах країни та вибудував робочі довірчі контакти з міжнародними оборонними партнерами України.