На початку квітня в Австрії сталася чергова трагічна ДТП, безпосередньо пов'язана з Україною. На трасі поблизу міста Зеєбенштайн український мікроавтобус зіткнувся з вантажівкою. В результаті загинули 4 людини, які їхали мікроавтобусом – усі громадяни України. Ще чотири особи отримали тяжкі травми.
Це далеко не перша трагічна пригода на європейських дорогах із нашими співвітчизниками. На жаль, повідомлення про подібні інциденти в останні роки з'являються із завидною регулярністю.
Ці події в черговий раз змушують нас звернутися до теми безпеки дорожнього руху і, зокрема, пасажирських перевезень. І в цьому питанні на перший план виходить проблема нелегальних перевезень пасажирів, яка в нашій країні набула гігантських масштабів. Ринок пасажирських перевезень міцно захоплений «нелегалами», що створює чималі проблеми для всіх: для легальних перевізників, для пасажирів і, зрештою, для держави загалом.
Генеральний директор Миколаївської обласної асоціації автомобільних перевізників Сергій Косенчук розповів «Новинам-N», що підприємства-перевізники протягом останніх років неодноразово направляли звернення, заяви та скарги до низки інстанцій, які зобов'язані стежити за безпекою та законністю пасажирських перевезень, – до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Державної податкової служби України, але адекватної реакції від цих відомств не було: «чорний» ринок пасажирських перевезень продовжує процвітати, пасажири продовжують ризикувати своїм здоров'ям і життям, а бюджет – втрачати колосальні кошти.
Нещодавно перевізники звернулися із таким зверненням знову. У зв'язку з цим «Новини-N» вирішили розібратися в цій проблемі та з'ясувати, чим так шкодять нелегальні перевізники. З'ясувалися цікаві подробиці. Почнемо з найпростішого.
Хто такі нелегальні перевізники
Нелегальні перевізники – це перевізники, які працюють без ліцензії на перевезення пасажирів. Наявність ліцензії передбачає виконання низки обов'язкових заходів, які гарантують безпеку поїздки для пасажирів. Ці заходи включають інструктаж водіїв з безпеки дорожнього руху, інформування водіїв про стан доріг та погодні умови під час перевезення пасажирів, проведення передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв та технічного стану автобусів, обов'язкове страхування життя та здоров'я пасажирів від нещасних випадків на транспорті тощо.
Заступник генерального директора ТДВ «Оріон-Авто» Олег Рубля показав нам документи, видані підприємству для роботи на одному з маршрутів. Завірені копії таких документів обов'язково мають бути у кожній машині, яка працює на маршруті.
Отримати такі документи не так просто. Наприклад, щоб отримати ліцензію на пасажирські перевезення, потрібна наявність транспортного засобу, який відповідає всім нормам, та не менше трьох років роботи на маршрутах.
- Дозвіл видається у Києві і лише на конкурсі. Мають бути укладені договори з усіма автостанціями, які він відвідує по всьому маршруту свого прямування від точки відправлення до точки прибуття, та дотримано всіх прописаних законодавством процедур. Графік руху, час відстою, всі автостанції, куди він зобов'язаний заїхати – все це прописано у документах, які йому видаються, – каже заступник директора «Оріон-Авто».
«Нелегал» здійснює пасажирські перевезення, не маючи відповідних документів – ні ліцензії, ні затвердженого розкладу – документа, який теж має бути при ньому. Друге – він не має транспортного засобу, який відповідав би нормам, у тому числі й з безпеки. Третє – відсутній контроль за станом здоров'я водія та технічним станом транспорту. Четверте – немає страхування пасажирів. П'яте – комфортність у машинах, за допомогою яких він заробляє, буває нижчою, оскільки ці умови у нього ніхто не перевіряє, і такий перевізник не зацікавлений у несенні витрат на пасажира – він налаштований лише на отримання прибутку від нього.
Звісно, у пасажира виникне резонне запитання: «Яке до МЕНЕ це має відношення, і чому для МЕНЕ це має бути важливим?» Цим питанням ми теж задавалися і поговоримо про це нижче.
Як працюють нелегальні перевізники
Найчастіше вони розміщують оголошення про свої рейси в Інтернеті. Ці оголошення супроводжуються фотографіями самих транспортних засобів та телефонами, за якими можна зв'язатися з водієм. Там зазначено маршрут, вартість квитка та місце, звідки відправляється автобус.
Найзвичнішими місцями, де здійснюється посадка на такі рейси, є перетин пр. Центрального та вул. Садової (парковка ТРЦ «Сіті-центр», майданчик перед готелем «Миколаїв», «карман» біля Кафедрального собору Касперівської ікони Божої Матері), перехрестя пр. Центрального та вул. 6-ї Слобідської (парковка ТЦ «Південний Буг»). Є й інші місця, які також вказуються в оголошеннях як місця збору пасажирів – як правило, кармани для паркування, на яких немає жодних автостанцій.
Для перевезень задіяні мікроавтобуси моделей Mercedes-Benz Sprinter, Mercedes-Benz Vito, Volkswagen Transporter та інші. Тут є нюанс: для роботи на міжміських маршрутах у мікроавтобусі має бути щонайменше 12 пасажирських місць. З меншою кількістю пасажиромісць у транспортному засобі ліцензію на перевезення пасажирів отримати неможливо, точніше можна, але лише як таксі.
Крім того, нелегальні перевізники використовують не тільки автомобілі, які не підходять за своїми характеристиками для здійснення пасажирських перевезень, але й ті транспортні засоби, які були переобладнані з вантажних у пасажирські, причому, як правило, кустарним способом: у вантажному мікроавтобусі врізаються вікна, сидіння прикручуються тощо. Експлуатувати такі транспортні засоби для перевезення пасажирів заборонено, оскільки вони не відповідають нормам безпеки – робота такого транспорту за маршрутом є прямим порушенням законодавства.
Тож якщо для майбутньої поїздки вас збирають не на автостанції, а десь у дворах чи на стоянках, і якщо везти будуть на маленькому бусику, або на колишньому вантажному, переобладнаному, можете бути впевнені: ви стали клієнтом нелегального перевізника.
Проте головною ознакою нелегального перевізника є відсутність квитків. Якщо водій зібрав із вас гроші та не видав квитків – значить ви потрапили до нелегального перевізника. Чим загрожує поїздка без квитка, ми розповімо нижче.
Завантаження пасажирів у транспорт нелегального перевізника біля Кафедрального собору Касперівської ікони Божої Матері (перетин вул. Садової та пр. Центрального)
Явна ознака перевізника-«нелегала» – відправлення з місць, де немає ні відповідних платформ, ні автостанцій
Нелегальні перевезення: ризик для пасажирів
Як пояснює заступник генерального директора ТДВ «Оріон-Авто» Олег Рубля, для того, щоб мінімізувати ризики під час пасажирських перевезень, існує ціла система норм та правил, яких має неухильно виконувати кожен перевізник.
1. Транспортний засіб, на якому здійснюється перевезення пасажирів, має перебувати у технічно справному стані. Для цього передбачено проходження технічного огляду не менше двох разів на рік. Перед кожним виходом у рейс транспортний засіб має проходити огляд механіка. Сам транспортний засіб не може бути переобладнаним, а з моменту виходу з заводу-виробника має бути призначений для перевезення пасажирів.
2. Наявність страхового поліса, як на транспортний засіб, так і на кожне пасажирське місце. З 1 січня 2025 року кожне пасажиромісце застраховано на 500 тис. гривень. А з 1 січня 2026 року сума страховки становитиме вже 1 мільйон. Очікується, що ця сума сягне 5 мільйонів. Звичайно, підвищується й сума страхового внеску за кожного пасажира. У разі будь-якого збитку – чи то матеріального, чи пов'язаного із заподіянням шкоди здоров'ю – страхова компанія повинна буде його відшкодувати.
3. Висувається і низка вимог до водія. Оскільки він перевозить пасажирів на далекі відстані, він повинен мати право на керування транспортними засобами не нижче за категорію D. Перед кожним виходом у рейс водій зобов'язаний пройти медичний огляд. Без проходження медогляду водій до керування транспортним засобом не допускається.
4. Кожен транспортний засіб, що перевозить пасажирів, має бути обладнаний тахографом – спеціальним контрольним пристроєм, призначеним для реєстрації основних параметрів під час руху за маршрутом: швидкісного режиму, режиму праці та відпочинку водіїв, тривалості зупинок тощо.
5. Дотримання режиму праці та відпочинку водіїв. Згідно з існуючими нормами, водій має право працювати на день максимум десять годин. На тиждень він повинен мати щонайменше два вихідні. Під час руху за маршрутом через кожні три години шляху передбачено технічну стоянку не менше 45 хвилин. На маршрутах тривалістю понад десять годин в автобусі мають бути два водії – один керує транспортним засобом, другий відпочиває.
За всім цим переслідується чітка мета: безпека водіїв та пасажирів, недопущення аварійних ситуацій через порушення стану здоров'я та самопочуття водіїв.
Клас безпеки на підприємстві «Оріон-Авто»
Власна автомайстерня
Передрейсова технічна перевірка автобусів на підприємстві «Оріон-Авто»
А тепер давайте поставимо собі запитання: які з цих норм виконує офіційний перевізник? Відповідь: всі. Тому що за невиконання будь-якої з цих норм його можуть не лише оштрафувати, а й позбавити ліцензії на право здійснювати перевезення пасажирів. А які з цих правил виконує нелегальний перевізник? Відповідь – ніякі. Бо жодного контролю, крім його власної сумлінності, за ним немає. Жодного техогляду свого транспортного засобу двічі на рік він не проводить. Може виїхати на маршрут у переобладнаному мікроавтобусі, з технічними несправностями, хворий, після «веселого» дня народження – ніякого передрейсового медогляду він, зрозуміло, не проходить. Пасажири такого перевізника не застраховані – якщо щось трапиться, жодної компенсації вони не отримають.
- Найсумніше для пасажирів такого перевізника, що якщо, не дай Боже, щось трапляється, то фінансово він не застрахований, і жодної компенсації, звісно, не отримає. Звичайно, він може подати до суду на водія, якщо той залишиться живим, але сам суд, як це й відбувається у нас у країні, затягнеться на роки, послуги юриста теж потягнуть певні витрати. А потім виявиться, що у водія грошей немає, і навіть якщо він відраховуватиме вам 20% від зарплати, це не покриє ваші витрати, і вам навіть власне лікування, якщо ваше здоров'я виявиться порушеним, доведеться оплачувати самому. А зараз підняли вартість цієї страховки, підняли виплати. Але знову ж таки, це стосується кого? Тільки тих, хто працює легально, - розповів директор ТОВ «Південні автостанції» Юрій Лакошко.
Перевізник, у свою чергу, протягом трьох днів зобов'язаний повідомити страхову компанію, що під час такого рейсу стався інцидент. Звичайно, виникає резонне питання: а раптом водій чи перевізник не захоче повідомляти страхову компанію? Але і Олег Рубля, і Юрій Лакошко стверджують, що, навпаки, перевізнику вигідніше повідомити про те, що трапилося, до страхової компанії, оскільки він здійснює всі необхідні страхові внески і всю відповідальність за відшкодування збитків він перекладає на страхову компанію. По-друге, не повідомити він не має права, оскільки пасажир може прийти до страхової компанії, і якщо там не знатимуть про інцидент, перевізник матиме проблеми вже зі страховою компанією.
- Якщо страхова компанія його «послала», він пише заяву до моторного бюро, і моторне бюро забирає ліцензію у такої страхової компанії. І страхова компанія все одно зобов'язана виплатити пасажиру, - пояснює весь механізм Юрій Лакошко.
Якщо ж збитки виходять за рамки страхового поліса, то перевізник вже компенсує збитки добровільно, тому що будь-яке таке невирішене питання ляже темною плямою на його репутації (що позначиться, в тому числі, й на подальшій участі у конкурсах на маршрути), або якщо ситуація зовсім спірна – через суд.
Обсяг нелегальних перевезень у Миколаївській області
У розмові про нелегальні перевезення одним із важливих моментів є їх обсяг. Можливо, вони становлять якихось 5-10% від офіційних? І за таких незначних обсягів, проблема ця не є такою вже гострою? Як би не так!
Щоб зрозуміти масштаб таких перевезень, достатньо назвати одну цифру: лише до Одеси миколаївські нелегальні перевізники здійснюють понад 40 рейсів на день. Якщо порахувати, що кожного разу такий автомобіль везе десять пасажирів, виходить ще одна цифра – 400. Приблизно стільки, якщо брати за найнижчою планкою, пасажирів перевозять «нелегали» щодня в одну лише Одесу. Для порівняння: у легальних перевізників кількість пасажирів, що перевозяться до Одеси, становить 100-200 на добу. Таким чином, «нелегали» перевозять у два з половиною рази більше пасажирів, ніж легальні перевізники.
Найпопулярнішим маршрутом для нелегальних перевезень був і залишається маршрут Миколаїв – Одеса та у зворотньому напрямку. А одеські нелегальні перевізники, крім маршруту Одеса – Миколаїв, здійснюють перевезення пасажирів у Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Харків.
А щоб зрозуміти економічні масштаби, переводимо ці цифри в грошовий еквівалент. Вартість проїзду з Миколаєва до Одеси складає 300 гривень. Якщо візьмемо 400 пасажирів, яких щодня возять до Одеси нелегали і помножимо цю цифру на 300, отримаємо суму – 120 тисяч гривень! Це лише за день! За місяць виходить близько трьох з половиною мільйонів. На рік – 42 мільйони гривень. Ще раз наголошуємо: це лише прикидки «по мінімуму» – насправді ринок нелегальних перевезень значно більший.
А тепер порахуємо, скільки податків недоотримує держава. За словами Сергія Косенчука, математика така: 5% складає військовий збір, 18% – податок на прибуток та 22% – єдиний соціальний внесок. Тобто, 40% від усього цього прибутку має бути сплачено як податки. Іншими словами, за рік держава недоотримує щонайменше 16,8 мільйонів гривень податкових надходжень – і це лише з нелегальних перевезень до Одеси!
Якби на цю ж суму нелегальні перевізники «скошували» вартість проїзду – наприклад, брали з пасажирів за проїзд на 40% менше – якась порівняльна справедливість, за відсутності законності, ще була б. Але будь-хто, хто користується послугами громадського транспорту під час міжміських поїздок, розуміє, що цього немає. Плата з пасажирів стягується за повною вартістю, хоч і комфорту в машині може бути менше, і ризику для пасажирів – набагато більше.
Ми порахували лише один напрямок – одеський, який є для нелегалів найжирнішим. А якщо взяти до уваги інші напрямки – до Києва, Херсона, інших міст Миколаївської області, «одеські» цифри можна помножити ще в півтора-два рази.
Нелегальні перевезення: хто має з цим боротися?
Боротися з нелегальними перевезеннями уповноважені три інстанції: Державна служба України з безпеки на транспорті (більш відома як «Укртрансбезпека»), патрульна поліція, а з точки зору реєстрації підприємницької діяльності та сплати податків – податкова адміністрація.
Кожна з цих структур має свої обмеження. Наприклад, Укртрансбезпека не має права зупиняти 9-місні автомобілі, оскільки вважається, що для перевезень вони не призначені. Нелегальні перевізники користуються цим, і часто здійснюють перевезення саме на таких автомобілях.
На жаль, жодна з цих шанованих інстанцій повною мірою своїх функцій щодо боротьби з нелегальними перевезеннями не виконує.
Причини цього різні.
- Якщо я їду на Mercedes-Benz Vito, нелегально везу пасажирів, а мене зупиняє УТБ, і з ними немає поліцейського, я можу їм помахати їм рукою і їхати далі, - каже Олег Рубля. - Ніяких прав мене перевіряти у них немає. Навіть якщо з ними є поліцейський, мене зупиняють і кажуть: «У вас нелегали», я можу зробити здивоване обличчя: «Які нелегали? Це мої родичі».
За словами Юрія Лакошка, у законодавстві не прописано механізму впливу на нелегальних перевізників. Вважається, що для цього потрібно піти за тривалою процедурою: здійснити підсадку людини в машину, зафіксувати передачу грошей (так, щоб було зрозуміло, що це плата за проїзд), і тоді машину можуть поставити на штраф-майданчик. І те, як уточнює Сергій Косенчук, зробити це можуть лише у разі третього такого порушення. Яке теж має бути зафіксовано. Це та причина, через яку боротися з нелегальними перевізниками офіційно ніхто не хоче – надто довго та клопітно. Набагато простіше обкласти штрафами легального перевізника – факт його роботи на маршруті доводити не треба, оскільки це прописано у його документах. А ось те, що «нелегал» є саме перевізником, спробуй ще довести! І це та причина, через яку ця діяльність залишається безкарною.
Виходить парадокс: замість того, щоб боротися з нелегалами, УТБ «щемить» легальних перевізників – адже з ними мати справу набагато простіше.
Тим часом всі троє наших співрозмовників зійшлися на думці, що насправді законодавчих важелів у вищеназваних структур вистачає «з головою» – потрібен лише «системний підхід і бажання». Нічого нового вигадувати не потрібно – достатньо виконувати ті закони, які вже є та діють.
Наприклад, та ж «Укртрансбезпека» могла б проводити рейдові перевірки разом із поліцією та податковою. Не потрібно було б навіть піддавати якимось «допитам» пасажирів. Відповідальності за «нелегальну» поїздку у них жодної, більше того, вони можуть навіть не здогадуватися, що їх щастить «нелегал». Досить просто попросити їх пред'явити квитки. Якщо пасажири квитків не мають, значить, перевізник їм їх не видав. А далі – складання адмінпротоколу та залучення власника транспортного засобу за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «Порушення порядку провадження господарської діяльності». Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу у розмірі від 17 до 34 тис. гривень. Якщо ж виявиться, що перевізник видав «лівий» квиток, за яким не сплачені податки та страхові внески (у нас і до такого можуть додуматися), то це вже схоже на підробку документів – «чисто поліцейська стаття».
Якби такі перевірки проводились регулярно і на нелегальних перевізників накладалися такі штрафи, кількість нелегальних перевезень, на переконання Сергія Косенчука, вдалося скоротити в рази.
В інших містах – Черкасах, Рівному, Тернополі – така робота ведеться і є прецеденти, коли нелегальних перевізників притягують до відповідальності. Така робота велася колись і в Миколаєві – уповноважені структури проводили спільні рейди, фіксували порушення, складали протоколи. Однак зараз про неї чомусь забули – і «чорний ринок на колесах» зацвів буйним цвітом.
Головні ознаки легального перевізника – транспорт, що відповідає нормам, видача квитків пасажирам та відправлення зі спеціально обладнаних автостанцій
Юрій Лакошко вважає, що має бути спрощено механізм вилучення транспортних засобів у власника у разі виявлення факту нелегального перевезення пасажирів. Якщо нелегальний перевізник веде бізнес, возить пасажирів нелегально, бере з них плату та не сплачує податки, за це передбачено відповідальність. Якщо він вважає за можливе забирати у держави його гроші (податкові надходження), і транспортний засіб перетворюється на спосіб обкрадання держави, у держави має бути повне право конфіскувати цей транспортний засіб, вважає виконавчий директор «Південних автостанцій».
Залишається додати, що перед в'їздом до Миколаєва київською трасою, біля села Гуріївка, стоїть пост УТБ і, як правило, з ними працює поліція. Проте вирішується зовсім інша проблема – перевіряються вантажні транспортні засоби щодо перевантаження. «Нелегали» їздять через цю посаду абсолютно спокійно, і ніхто їх навіть не зупиняє. Чому в даному випадку діяльність УТБ спрямована лише на фіксацію порушень, пов'язаних із перевантаженням, а інших порушень начебто й не існує, залишається лише здогадуватися.