Аналізуємо 146 день війни в Україні.
Ситуація на Донбасі
Зведення Генштабу говорять про бої на чотирьох основних напрямках: на північ від Харкова (в районі села Уди), на північний захід від Слов'янська (Гусарівка), на схід від Сіверська (Григорівка, Спірне), на схід та південь від Бахмута (навколо Вуглегірської ТЕС, сіл Вершина, Семигір'я та Покровське).
При цьому у вечірньому зведенні говориться, що противник мав частковий успіх у районі Покровського та закріплюється на південних околицях населеного пункту. Покровське - це селище на південь від Соледара, і від нього відкривається пряма дорога на Бахмут.
У цілому нині це є ті самі напрями, що і раніше. Хіба що Гусарівка, яка знаходиться на схід від укріпрайону ЗСУ у Барвінковому, раніше не фігурувала у зведеннях як елемент наземної війни. Очевидно, що це один із елементів оточення Слов'янська: Гусарівка виходить на дорогу, яка веде із Барвінкового у бік Слов'янська.
Найбільший населений пункт, який зараз безпосередньо штурмують, це Сіверськ. Він замикає з півночі оборонну лінію ЗСУ, яка простяглася до Бахмуту.
На південь від Бахмута ключовим напрямком виглядає контрольований ЗСУ виступ у районі Новолуганського та Вуглегірської ТЕС. Там точаться сильні бої, і закономірно, що противник намагатиметься цей виступ зрізати. Новолуганське, зважаючи на все, зараз розділене між ЗСУ та росіянами.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що на нинішньому етапі РФ не зосереджуватиметься на захопленні Слов'янська, а натомість віддасть пріоритет спробам взяти під контроль Сіверськ та Бахмут.
Про це свідчить вчорашня зустріч міністра оборони РФ Сергія Шойгу із керівництвом Східного угруповання військ в Україні, повідомляє Інститут у новому звіті. За останню добу російські війська провели серію наземних атак на схід від Сіверська і на південь від Бахмута.
Крім того, російські сили активізували зусилля щодо наступу на Авдіївку (там, як повідомлялося, захоплено Кам'янку та перерізано трасу на Костянтинівку).
Британська розвідка вважає, що найближча заявлена політична мета РФ на війні в Україні – захопити всю Донецьку область. Стримує виконання цього завдання – брак особового складу та дилема: перекидати резерви на Донбас чи захищатись від потенційного українського контрнаступу на херсонсько-миколаївському напрямку.
Далі міноборони Британії озвучило цікаві цифри у підкріпленні своєї тези: всього РФ продовжує задіяти для свого наступу на Донбасі шість окремих армій. У повному складі перед вторгненням ці формування налічували до 150 тисяч осіб особового складу. Нині англійці називають їх "номінальними арміями", тобто чисельність їх стала ще меншою.
Тобто забезпечено перевагу за низкою напрямків - зокрема, у вогневій могутності та наступальних озброєннях. І якщо Москва зможе якимось чином збільшити чисельність своїх військ (активізацією залучення контрактників чи оголошенням мобілізації), це може нівелювати і чисельне відставання росіян. Водночас і Україна розраховує за рахунок нарощування постачання західних систем озброєнь ліквідувати перевагу росіян у вогневій могутності. І власне хід бойових дій і залежатиме від того, як зі сторін зможе швидше та ефективніше ці проблеми вирішити.
Південний фронт та "Хаймарси"
Але поки що про мобілізацію в Росії питання не ставлять. І, схоже, готуються нинішніми силами стримувати український тиск на півдні, який не лише відкрито анонсується, а й виразно виражається в масованих ударах по тилах росіян.
Сьогодні в Росії заявили, що ЗСУ обстріляли "Хаймарсами" Антонівський міст, який пов'язує Херсон із лівим берегом Дніпра. Стверджується, що 5 із 6 ракет збито. Одна вдарила по мосту, який зазнав чотирьох пошкоджень.
Антонівський міст - один із двох шляхів через Дніпро, де обидва береги на Херсонщині контролюють росіяни. Другий шлях – через дамбу Новокаховської ГЕС, і по цьому району українські війська також завдають ударів. Мета - зірвати постачання правобережного угруповання супротивника.
Раніше радник голови ВП Олексій Арестович говорив, що стратегія українських військ щодо контрнаступу в районі Херсона включає руйнування двох мостів через Дніпро в цьому регіоні. І, мабуть, з приходом "Хаймарсів" це завдання стало вирішуватися інтенсивніше.
До того ж, найближчим часом Україна може отримати більш далекобійні ракети для цих установок з дальністю до 300 кілометрів, заявив секретар РНБО Олексій Данилов.
"Щодо HIMARS, є деяке розуміння, що ми вже почали отримувати снаряди, які вирушають набагато далі, ніж це було на початку. І сподіватимемося, що те, що нам потрібно, тієї дальності, найближчим часом з'явиться на території нашої країни" , - сказав
Данилов в ефірі телемарафону, відповідаючи за питання, чи можна після "Рамштайну-4" сподіватися на постачання в Україну снарядів дальньої дії до 300 км.
Зазначимо, що зараз Київ отримує ракети HIMARS дальністю до 80 км. Раніше постачання боєприпасів, здатних бити на 300 км, анонсував міністр оборони Олексій Рєзніков.
Офіційно ні США, ні Україна цього не підтверджують, як і термінів доставки – та й сам такий намір американців за океаном не озвучувався. Але в Україні вже йдуть заяви, що щойно такі ракети прийдуть, ними почнуть завдавати ударів по Криму.
Заступник міністра оборони Володимир Гаврилов заявив в інтерв'ю The Times, що ЗСУ завдадуть удару Чорноморському флоту РФ і російським позиціям у Криму, коли будуть технічно готові до цього. Він зазначив, що у Криму "будь-яка мета законна", тому що це міжнародно-визнана територія України.
Натяк звучить насамперед на Керченський міст. Оскільки ним із Криму постачаються російські війська в Херсонській області, відбити яку обіцяє Київ. І, зважаючи на те, що пише західна преса, підготовка до цього йде серйозна.
Як пише французьке видання пише Les Echos, яке поспілкувалося з українськими військовими, контрнаступ "відбудеться скоро, і набагато раніше, ніж очікують росіяни".
"Значна частина одержуваної нами допомоги не згадується у ЗМІ та на прес-конференціях. Саме ця підтримка дозволить нам звільнити нашу територію. Все повернеться до України", - додав він.
При цьому він визнав, що зараз є велика проблема з артилерією супротивника, яка завдає значних втрат українським підрозділам. На 6-7 мінометних пострілів РФ відповідає залпом 40 снарядів.
За словами офіцера, дисбаланс у вогневій потужності продовжує завдавати шкоди його підрозділу, дислокованому недалеко від Миколаєва. "Більшість наших втрат пов'язана з артилерією. Я сам отримав контузію від мінометного снаряда", - заявив офіцер.
Також очевидно, що російські війська завдають ударів, аналогічних "Хаймарсам" по тилах українських військ. Зокрема, по сусідньому із Херсоном Миколаєву.
Губернатор Віталій Кім сьогодні заявив, що місто хочуть закрити на кілька днів та провести рейд проти колаборантів.
Є ті, хто тут давно, з якоюсь ідеєю. Є люди, які зневірилися або не думають про наслідки, або вирішили заробити. Це поодинокі випадки, але кожен такий випадок тягне за собою потенційні жертви, коли починають стежити за місцями розташування військових. , ППО чи чогось. Ми хочемо це припинити на корені. У нас ще плануються заходи щодо комендантської години, відпрацювання. Місто закриємо на кілька днів, підемо будинками і відпрацюємо тих поганих людей", - заявив він.
Враховуючи, що місто прифронтове, то така необхідність могла виникнути лише через удари по військових об'єктах, на які наводять місцеві жителі, виступаючи інформаторами росіян.
Причому, зважаючи на безпрецедентність акції ("закрити місто на кілька днів"), проблема ударів по розташуванню українських військових у місті стоїть гостро.
Прогнози та перспективи
У Москві, як і в Києві, говорять про повну впевненість у реалізованості своїх планів - наступальних та контрнаступальних.
З Росії вже кілька днів йдуть заяви, що "спецоперація" продовжуватиметься до повного досягнення всіх цілей, навіть якщо її терміни затягнуться. Більше того, речник Кремля Пєсков заявив, що цих термінів немає взагалі.
А депутат Держдуми Слуцький, який входить до переговорної групи з Україною, заявив, що умови цих переговорів будуть жорсткішими, якщо Україна вирішить їх відновити. Причому, це вже не перша заява з Москви на цю тему. Раніше про те саме говорив помічник Путіна Ушаков.
Чому у Росії панує ця риторика вже розмірковують у країнах. Науковий співробітник фонду Карнегі Тетяна Станова у колонці для New York Times пише: Путін вірить, що виграє війну в Україні.
Такого висновку російський президент дійшов у травні, вважає автор. Путін вважає, що у довгостроковій перспективі він переможе у цьому конфлікті. І, на відміну від перших місяців бойових дій, тепер Кремль має "чіткий план".
Він складається з трьох взаємодоповнюючих цілей:
1. Територіальні придбання. Захоплення сходу України та утримання завоювань на півдні. Путін вважає це можливим через те, що Захід показав межі своєї військової підтримки України і в цілому не перейшов "червоних ліній", озвучених Кремлем.
Тому в Москві розраховують на просування своїх військ на Донбасі та утримання решти захоплених територій.
2. Примус України до капітуляції. Виражається це, на думку РФ, має у прийнятті умов щодо "денацифікації" та "демілітаризації". І у розриві співпраці із Заходом.
На думку Станової, у Кремлі розраховують, що за рік-два Україна буде виснажена економічно настільки, що еліти зміняться та зможуть запровадити ці зміни без необхідності штурмувати Київ.
3. Третя мета - нові домовленості із Заходом з урахуванням іншого міжнародного порядку.
Путін не антизахідник, вважає автор. Але для нього існує "поганий" Захід нинішніх політичних еліт та "хороший" Захід пересічних громадян та бізнесу, які хочуть співпрацювати з Росією.
Кремль розраховує на те, що криза навколо України та пов'язаний з нею економічний шторм "вимете" з влади нинішню політичну еліту. А її місце займуть "національно-орієнтовані" лідери на кшталт Орбана, Ле Пен чи Трампа. З якими буде простіше домовитись.
Автор колонки вважає "план Путіна" нереалізованим, особливо у третій частині. І вважає, що ситуація стане найнебезпечнішою, коли сам президент Росії почне розуміти, що "по-хорошому" домовитися із Заходом не вийде. Саме в цій точці найімовірніший сценарій різкої ескалації війни.
Водночас, якщо проаналізувати дії та заяви як України, так і Росії, то стратегія обох на цьому етапі зрозуміла.
Україна має намір зупинити поступ Росії на Донбасі і не дати РФ взяти великі міста регіону - Краматорськ, Слов'янськ та інші. А також – вибити росіян із Херсона та, якщо вийде, з інших районів Херсонської та Запорізької областей.
Росія має намір вийти на кордони Донецької області, утримати свої позиції у Херсона і, якщо вистачить сил, просунутися далі півднем України аж до кордону з Придністров'ям і спробувати захопити Харків.
Найближчими місяцями обидві сторони намагатимуться втілити у життя свої плани та спробувати завадити реалізації планів супротивника.
І до кінця року буде зрозуміло хто чого досяг (і чого не досяг) із задуманого. І далі є три варіанти розвитку подій.
Перший – обидві сторони домовляються про припинення вогню без укладання мирного договору (так званий "корейський сценарій"). І конфлікт просто заморожується актуальною на той момент лінією фронту, яка де-факто стане кордоном між двома країнами (але не де юре, бо ні Україна, ні, як мінімум, Захід ці кордони не визнає).
Другий - обидві сторони домовляються про припинення вогню та укладають мирний договір на певних умовах, закінчуючи таким чином конфлікт.
Третій - обидві сторони (або одна зі сторін) відмовляються йти на припинення вогню і продовжуватимуть військові дії, сподіваючись, що противник рано чи пізно впаде. І війна перейде до стадії затяжної.
За яким сценарієм піде розвиток подій буде зрозуміло, не виключено, вже восени.