За останній рік в українських в'язницях виявили кілька випадків системних тортур над ув'язненими, зокрема у Лук'янівському СІЗО у Києві, Полтаві та Харкові. Ці справи викликали великий резонанс у суспільстві. "Телеграф" розповідає про найбільш волаючих з них та про реакцію правозахисників
Полтава: камера катувань у СІЗО
Навесні 2025 року Державне бюро розслідувань викрило у Полтавському слідчому ізоляторі спеціально облаштовану кімнату, де систематично катували ув'язнених. За даними слідства, працівники закладу карали тих, хто відмовлявся співпрацювати з адміністрацією, порушував розпорядок чи скаржився на дії персоналу.
У "камері тортур", розташованої в медчастині, ув'язнених прив'язували до металевого ліжка та залишали без їжі, води та доступу до туалету на кілька діб. Один із потерпілих повідомив, що пройшов через такі знущання понад десять разів за останні три роки.
15 квітня 2025 року оперативники зафіксували новий випадок: працівники прив'язали арештанта тканинними смужками до ліжка, а після спроб звільнитися – закували в наручники. Чоловік залишався без руху 19 годин.
Двом співробітникам СІЗО – черговому та старшому корпусу – повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 127 КК України ("катування"). Їм загрожує до 12 років ув'язнення.
Паралельно суду передали справу проти шести інших працівників Полтавського ізолятора, серед яких начальник відділу, черговий помічник та троє старших по корпусу. Вони катували в'язня, який поскаржився на здоров'я. Потерпілого пов'язували на тривалий час, а після візиту лікаря знову обмежили протягом наступного дня. Його перевели до іншої колонії.
Харків: смерть у слідчому ізоляторі
У квітні 2025 року у Харківському СІЗО помер затриманий, незаконно поміщений у камеру із засудженим. Останній жорстоко побив "новачка", змусив прибирати туалет зубною щіткою та продовжував знущання протягом кількох годин.
Замість виклику лікарів охоронці перевели побитого до іншої камери, де він наступного дня помер. Судово-медична експертиза підтвердила: своєчасна медична допомога могла врятувати йому життя.
ГБР повідомило про підозру семи працівників ізолятора, серед яких колишній в.о. начальника закладу Юрій Малюк, два опери, черговий помічник, старший корпуси та інспектори. Їх звинувачують у перевищенні влади, службовій недбалості та залишенні людини в небезпеці. Фігурантам загрожує до 10 років ув'язнення.
За даними "Опендатабот", Малюк з лютого 2025 року очолював СІЗО, раніше був заступником начальника колонії №27. Справа отримала резонанс і через деталі злочину: загиблий чоловік перебував під слідством за підозрою у тяжкому сексуальному злочині. Втім, навіть за таких обставин персонал установи не мав права порушувати закон та прирікати його на смерть.
Харків: тортури в колонії №25
У червні 2025 року слідчі ГБР затримали начальника Олексіївської виправної колонії №25 Андрія Ольховського та його найближче оточення. Правоохоронці з'ясували: адміністрація систематично катувала засуджених, змушувала їх безкоштовно працювати, застосовувала погрози та приниження.
За даними слідства, ув'язнених незаконно кидали до дисциплінарних ізоляторів та камерного типу, використовуючи це як засіб тиску. Працівників колонії підозрюють у тортурах за ч. 3 ст. 127 КК України, їх планують взяти під варту.
Результати моніторингу в Олексіївській колонії №25
Харківська правозахисна група (ХПГ) оприлюднила звіт за підсумками візиту до Олексіївської виправної колонії №25. Моніторинг знайшов системні порушення прав засуджених, застосування насильства та експлуатації та факти ігнорування адміністрацією своїх обов'язків.
Правозахисники зафіксували:
ХПГ зазначає, що такі практики суперечать Кримінально-виконавчому кодексу України, Конвенції про захист прав людини, а також рекомендаціям Європейського комітету із запобігання тортурам (CPT). Комітет неодноразово закликав Україну припинити практику делегування владних функцій засудженим та скасувати статтю 391 КК України, яка використовується для тиску на в'язнів.
Правозахисники наголошують: будь-які випадки залякування чи насильства з боку адміністрації чи наближених засуджених мають розглядатися як неприйнятні та тягнути за собою відповідальність.
Київ: Лук'янівське СІЗО – "в'язниця для бідних, готель для багатих"
Столичний ізолятор уже роками перебуває в центрі скандалів через корупцію, катування та побори. Журналістське розслідування Хапуга.UA оприлюднило "прайс-лист" послуг, доступних арештантам із грошима: від телефонів та алкоголю до комфортних камер.
Правозахисники стверджують: адміністрація СІЗО знає усі тіньові схеми. "У Київському СІЗО так звані "дивлячі", "приблатні", різні люди, які співпрацюють з адміністрацією, б'ють людей і вимагають від них грошей. І адміністрація знає про це", – каже правозахисник Едуард Багіров.
Екс-нардеп Ігор Мосійчук додає: "Це чиста тема для сміття. Тобто закрити, прибити, припресувати, отримати і таке інше". Він також заявив, що з початку повномасштабного вторгнення в Лук'янівці вбито щонайменше п'ятьох арештантів.
Останнім випадком стала смерть Андрія Кязімова, жорстоко побитого в СІЗО наприкінці 2024 року. Чоловік помер уже у лікарні. Розслідування його загибелі веде ГБР.
Журналісти та правозахисники вказують на відповідальність керівництва ізолятора. Начальником установи зараз є Володимир Халавка, який раніше очолював Софіївську колонію №45. За словами експертів, його управління супроводжувалося численними зловживаннями.
Системна проблема
Доктор юридичних наук, експерт ГО "Україна без катувань" Ірина Яковець у коментарі для "Телеграфа" наголосила, що практика тортур та неналежної поведінки у слідчих ізоляторах залишається поширеною та системною проблемою.
"Катування – це не завжди фізичний тиск. Людину можна закатувати і умовами утримання. Наскільки вона поширена? За статистичними даними Офісу прокурора, кількість проваджень за статтею 127 (встановлює відповідальність за тортури, — ред.) зросла. Такі факти є", – зазначила Яковець.
За її словами, відповідальність за такі випадки несуть не лише молодші співробітники установ. "У різних регіонах навіть керівники установ. Ми знаємо, що зараз по Харкові порушено кримінальне провадження, по Полтаві також є провадження. Там були і керівники, і люди, які обіймали нижчі посади", - пояснила експерт.
Яковець наголосила, що виявити факти тортур складно, адже ув'язнені перебувають у повному підпорядкуванні адміністрації та часто бояться скаржитися. "Люди обмежені у можливостях повідомити про свої проблеми, тому що адміністрація може перевести їх у погані умови чи іншу камеру. Подати скаргу практично неможливо: усі звернення йдуть через адміністрацію СІЗО чи колонії", – сказала вона.
Експерт навела приклад пілотного проекту, який ГО "Україна без катувань" реалізувала разом із Офісом омбудсмана у Київському СІЗО. "Щоденні візити дали свої плоди - люди почали довіряти, бачити, що ми регулярно буваємо в установі, і відкрито говорити про проблеми", - розповіла вона.
Окремо Яковець звернула увагу на порушення правил окремого змісту. "Ми виявили випадки, коли багаторазово засуджених тримали разом із тими, хто вперше відбуває покарання. Це порушує право на особисту безпеку і створює додатковий тиск. Часто новачкам нав'язують так званого "відглядача", який фактично керує їхнім життям у місцях несвободи", — підкреслила експерт.
"Це масштабна проблема і наш посилений моніторинг у Київському слідчому ізоляторі довів її існування. Системні зміни потрібні вже зараз", - резюмувала Ірина Яковець.