Декілька колишніх і чинних членів уряду України, а також бізнесмен Тимур Міндіч, якого називають близьким другом президента Володимира Зеленського, причетні до масштабної схеми «відкатів» в українській енергетиці, стверджують антикорупційні органи країни.
Скандал, який щодня набирає все більших обертів, може обернутися непередбачуваними наслідками не лише для української політики, а й для суспільства в цілому.
Цього тижня українські антикорупційні органи прозвітували про викриття «високрівневої злочинної організації», яка діяла у сфері енергетики країни. Як випливає із слів правоохоронців, обсяг неправомірної вигоди, отриманої зловмисниками, становить десятки мільйонів доларів.
У Національному антикорупційному бюро (НАБУ) стверджують, що в ході слідчих дій «у різних ситуаціях» було «зафіксовано» чотирьох членів українського уряду.
Але, ймовірно, найцікавіше полягає в тому, що керівником викритої злочинної організації НАБУ називає бізнесмена Тимура Міндіча , відомого своїми близькими відносинами із президентом Володимиром Зеленським .
Більше того, під час розгляду запобіжного заходу для одного з учасників злочинної схеми нижчої ланки прокурор заявив, що ще однією сферою, в якій займався незаконною діяльністю Міндіч, була українська оборонка. У зв'язку з цим він згадав про вплив, який Міндіч нібито чинив на колишнього міністра оборони, нині секретаря Ради національної безпеки та оборони України Рустема Умерова .
Реакцію української влади на інформацію про розслідування, якою вже третій день ділиться дозовано з громадськістю НАБУ, можна назвати стриманою.
Операція «Мідас» та схема «Шлагбаум»
Схема, про викриття якої 10 листопада заявили в НАБУ, стосувалася роботи компанії "Енергоатом" - оператора всіх українських атомних електростанцій. 100% її акцій належить державі.
Значення цього підприємства для України складно переоцінити: атомна енергетика зараз забезпечує більше половини (а холодної пори року — до 70%) потреб країни в електроенергії. Річний дохід «Енергоатому» становить понад 200 млрд. гривень (4,76 млрд. доларів).
У ході засідання Вищого антикорупційного суду ввечері 11 листопада прокурор заявив, що на початку цього року Тимур Міндіч, «користуючись ситуацією, що склалася в Україні в період військового становища, дружніми відносинами з президентом України, зв'язками з нинішніми та колишніми посадовими особами органів державної влади та правоохоронних органів… з метою задоволення власних потреб вирішили незаконно збагатитися.
За даними прокуратури, з цією метою він та його знайомий Олександр Цукерман створили систему, яка дозволяла зловмисникам отримувати «відкат» із більшої частини закупівель, які здійснював «Енергоатом».
Якщо вірити антикорупційним органам, ця схема працювала так.
Контрагент «Енергоатому» виконував на українських АЕС якісь роботи чи постачав для їхніх потреб якісь товари. Після цього він мав отримати від «Енергоатому» оплату цих товарів чи послуг. Проте насправді гроші виплачували лише після того, як зловмисники отримували від цього контрагента «відкат» у сумі 10-15% від суми контракту. Іноді, уточнюють у НАБУ, платіж потрібно було проводити на рахунки компанії, які контролювали члени цієї злочинної організації, іноді — на рахунки інших компаній, які чекали на гроші за виконані для «Енергоатому» роботи.
Відмовитись від «відкату» у контрагентів практично не було можливості — у такому разі вони просто не отримали б грошей за виконані роботи чи надані послуги від «Енергоатому». Справа в тому, що донедавна «Енергоатом» було внесено до списку підприємств, з яких було заборонено стягувати заборгованість у воєнний час.
Ти можеш піти до суду, суд скаже: є мораторій. Зробив ти щось чи ні – ти не можеш у „Енергоатому“ забрати кошти. Вони [зловмисники] використали цю ситуацію, щоб давити на постачальників товарів. Деякі [постачальники через це] повиходили з ринку, перестали працювати», — пояснював в ефірі ютуб-каналу «Українська правда» керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов .
Вся ця схема отримала назву "Шлагбаум". «Фактично управління стратегічним підприємством… здійснювалося не офіційними посадовими особами, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, але взяли на себе роль „смотрящих“», — йдеться у прес-релізі НАБУ з цього приводу.
Легалізацією отриманих таким чином коштів — їх обліком та відмиванням через мережу компаній-нерезидентів займався окремий офіс злочинної організації, розташований на вулиці Володимирській у центрі Києва, стверджують правоохоронці.
Пікантна подробиця: це приміщення належить сім'ї Андрія Деркача, сина колишнього голови СБУ Леоніда Деркача, колишнього депутата українського парламенту, до сфери інтересів якого традиційно входила атомна енергетика України. Після повномасштабного вторгнення він утік на територію Росії. 2023 року Деркач був звинувачений у держзраді, а Володимир Зеленський своїм указом позбавив Деркача українського громадянства. Торік Деркач став у Росії сенатором, представником Астраханської області.
У НАБУ стверджують, що відмиті таким чином кошти переводилися в готівку за межами України, у тому числі на території Росії.
За надання послуг не членам злочинної організації офіс отримував оплату у вигляді відсотків від проведених сум. Загалом через так звану пральню пройшло близько 100 млн доларів США», — заявляють у відомстві.
"Карлсон", "Решик", "Цукерман" і "Че Гевара"
У НАБУ кажуть, що розслідування діяльності злочинного угруповання — операція «Мідас» — зайняло 15 місяців, у результаті в розпорядженні детективів опинилися тисячі годин прослуховування розмов фігурантів цієї справи.
Фрагменти цих записів НАБУ почало викладати у відкритий доступ у понеділок, 10 листопада. Цього ж дня стало відомо про проведення близько 70 обшуків, у тому числі в офісі «Енергоатому» та вдома у колишнього міністра енергетики, нинішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Публікація записів тривала 11 листопада і, судячи по всьому, йтиме й надалі.
На оприлюднених НАБУ записах люди, які, очевидно, з метою конспірації називають один одного псевдонімами, зрідка вживаючи справжні імена, і обговорюють різні аспекти злочинної діяльності.
На одному з фрагментів якийсь «Рокет» (за версією НАБУ — колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк ) і «Тенор» (за версією НАБУ — директор «Енергоатому» з безпеки Дмитро Басов ), які відповідали за збирання коштів з контрагентів у рамках схеми «Шлагбаум», обговорюють способи тиску на незрозумілих підрядників. Мовляв, якщо підприємство не платитиме «відкату», його варто позбавити статусу контрагента «Енергоатому» — і тоді всіх його співробітників «заберуть до армії».
На іншому записі вони ж обговорюють підвищення розміру «відкату» через можливу зміну глав Міненерго та «Енергоатому».
На третій — колишній віце-прем'єр міністр України Олексій Чернишов («Че Гевара») обговорює з Цукерманом («Шугармен»), як саме він міг би забрати готівку з тіньового офісу.
У четвертому фрагменті бухгалтер тіньового офісу на прізвисько Решик скаржиться, що нести вулицею коробку з 1,6 млн доларів готівкою — це таке собі задоволення.
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі «Української правди» заявив, що «у різних ситуаціях під час розслідування цього кримінального провадження ми фіксували чотирьох міністрів».
Увечері 11 листопада НАБУ заявило про пред'явлення підозри у незаконному збагаченні колишньому віце-прем'єру Чернишову: детективи задокументували передачу йому та його довіреній особі (судячи з записів прослуховування — дружині) 1,2 млн доларів США та майже 100 тисяч євро. Чернишов уже є фігурантом та іншої відкритої НАБУ справи — вона стосується корупції у будівельній сфері. ЗМІ називають Чернишова близьким другом президента Володимира Зеленського.
Але, ймовірно, потенційно найрезонансніша деталь розслідування в рамках операції «Мідас» — особистість керівника злочинної організації, «відомого бізнесмена»: у прослуховуваннях він фігурує як «Карлсон».
«Саме він контролював роботу так званої „пральні“, де відмивалися отримані злочинним способом кошти. З квартири на верхніх поверхах будинку по вулиці Грушевського у Києві „Карлсон“ визначав, кому і скільки видавати чи перераховувати готівкою, а також координував вплив на посадових осіб центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах — зокрема, в енергетичній та оборонній сферах», — йдеться у заяві НАБУ від 11 листопада.
Увечері у вівторок прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підтвердили те, про що українська преса писала з початку цього скандалу: під псевдонімом «Карлсон» ховається 46-річний Тимур Міндіч, якого називають бізнес-партнером і товаришем Володимира Зеленського. І ця обставина надає справі про Шлагбаум принципово нового звучання.
"Щоб все було розкішно": хто такий Тимур Міндіч
Тимур Міндіч, який ще зовсім недавно був маловідомим бізнесменом з Дніпра, буквально за останні рік-два став одним із найвпливовіших людей у країні.
Доходило до того, що на певному етапі існування уряду колишнього українського прем'єра Дениса Шмигаля злі язики називали цей Кабмін «Кабміндичем» — настільки сильним нібито був вплив цього тіньового персонажа на кадровий склад уряду.
Про дитинство та юність Міндіча відомо вкрай мало: народився у 1979 році у Дніпропетровську в родині Михайла та Стелли Міндічів, які пізніше стануть підприємцями.
Міндіч — зять нині покійної російської підприємниці у сфері моди, минулого фешн-директора московського ЦУМу Алли Вербер. Вона характеризувала зятя як людину, яка такого, що любить людей, свята, урочистості та «щоб усе було розкішно».
Весілля Тимур Міндіч та дочка Алли Вербер, Катерини, відгуляли у 2010 році в Ізраїлі, недалеко від Стіни плачу. На свято вони запросили півтисячі гостей, а самі урочистості тривали чотири дні.
Раніше Міндіч зустрічався з дочкою олігарха Ігоря Коломойського Анжелікою. «Міндіч був колись нареченим моєї доньки, який не відбувся. Але розійшлися», — розповідав Коломойський у 2019 році «Українській правді».
За часів опали Коломойського, під кінець президентства Петра Порошенка, Міндіч, як з'ясували журналісти, неодноразово відвідував його в Ізраїлі та Швейцарії.
У тому ж інтерв'ю «Українській правді» Коломойський називав Міндіча «своїм бізнес-партнером у деяких не особливо важливих проектах, на кшталт девелоперських» і стверджував, що саме Міндіч був людиною, яка колись познайомила його з Володимиром Зеленським.
Давні та близькі зв'язки з Володимиром Зеленським, мабуть, головний актив Тимура Міндіча. Він співвласник студії «Квартал 95» і був її комерційним директором задовго до того, як Зеленський став президентом.
Як докази близькості Міндіча до Зеленського журналісти часто звертають увагу на показові дрібниці. Наприклад, коли під час президентської кампанії 2019 року нинішній президент у відповідь на звинувачення в наркоманії з'явився до клініки здавати аналізи на заборонені речовини, він під'їхав до її дверей на Mercedes, зареєстрованому на Міндіча. А у січні 2021 року саме у квартирі Міндіча Зеленський відсвяткував свій день народження: до повномасштабного вторгнення вони жили в одному будинку на вулиці Грушевського у Києві.
Інший давній знайомий Міндіча — один із наймогутніших людей сьогоднішньої України, права рука президента та голова його офісу Андрій Єрмак .
«Він займався кіновиробництвом, я займаюся. Тому дуже дружні стосунки. Були, є і, дай Боже, будуть», — розповідав Міндіч журналістам проекту «Схеми», які зустріли його біля будівлі офісу президента в один із гарячих моментів політичної історії України — коли Верховна рада збиралася ухвалити закон, який унеможливлював повернення Ігорем Коломойським контролю над націоналізованим Приватбанком.
Ймовірно, найтаємничіша історія про бізнес-інтереси Міндіча стосується оборонної промисловості України, що воює — і це змушує по-новому поглянути на репліку прокурора про те, що «Карлсон» займався незаконним збагаченням і в українській оборонці.
У серпні цього року видання The Kyiv Independent повідомило, що НАБУ перевіряє діяльність компанії Fire Point щодо можливого завищення цін на дрони її виробництва та здатності компанії виконати замовлення Міноборони.
Окрім кількох моделей дронів, Fire Point виробляє крилаті ракети «Фламінго», які Володимир Зеленський називав найуспішнішою подібною розробкою, реалізованою Україною. Компанія, яка не може похвалитися значним досвідом у сфері виробництва озброєнь, отримала масштабне замовлення на свою продукцію, і це викликало суперечливі оцінки профільних експертів.
Журналісти The Kyiv Independent тоді затверджували з посиланням на джерела, що реальним власником Fire Point є Тимур Міндіч.
Втім, невдовзі в НАБУ заявили, що не ведуть розслідування щодо ракети «Фламінго», а головний конструктор Fire Point Денис Штілерман в інтерв'ю виданню ZN.ua розповів, що навесні 2024 року Міндіч справді висловлював бажання увійти до складу її акціонерів, проте «з цього нічого не вийшло, тому що ми йому відмовили».
За словами Штілермана, пізніше він перетинався з Міндічем «тільки тому, що ми євреї, але не у справах компанії взагалі». Сам Міндіч ситуацію із Fire Point не коментував.
Що буде далі?
Перші коментарі представників української влади щодо справи про схему «Шлагбаум» були досить стриманими.
В "Енергоатомі" 10 листопада заявляли, що компанія сприяє правоохоронцям під час розслідування.
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що уряд очікує на результати процесуальних дій і готовий сприяти антикорупційним органам. Вранці в середу прем'єр заявила, що ухвалено рішення усунути Галущенка від виконання обов'язків міністра юстиції.
В офісі президента спочатку заявляли, що не бачать необхідності коментувати цю справу окремо, але у традиційному вечірньому зверненні Володимир Зеленський приділив цій темі трохи більше півхвилини.
«Будь-які результативні дії проти корупції є дуже потрібними. Невідворотність покарання потрібна. „Енергоатом“ забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. […] Кожен, хто будував схеми, має отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — заявив Зеленський.
Президент не назвав у своїй промові жодного прізвища, у тому числі Міндіча та Чернишова, які вважаються людьми, близькими йому особисто. Втім, це можна пояснити тим, що першого дня скандалу ці прізвища звучали лише з посиланням на джерела, але не від правоохоронців. 11 листопада, коли фігуранти справи про «Шлагбаум» втратили анонімність, Зеленський не коментував це питання — він провів цей день у Херсоні, який відзначає третю річницю звільнення від російської окупації.
У свою чергу уряд Юлії Свириденко прийняв рішення достроково припинити повноваження наглядової ради «Енергоатому» та провести терміновий аудит компанії, а його результати передати правоохоронним та антикорупційним органам.
Втім, малоймовірно, що владі вдасться обмежитися суто протокольними заходами та обіцянками «почекати до вироку» у відповідь на скандал, що розростається з кожним днем.
По-перше, очевидно, що свого останнього слова не сказало НАБУ. Наприкінці чергової нарізки прослуховування фігурантів справи про «Шлагбаум» детектив Олександр Абакумов вимовив перспективну фразу: «Далі буде».
Виходячи з того, що кожна наступна серія роликів від НАБУ приносить новини про фігурантів дедалі вищого рангу, вже найближчим часом варто чекати на записи за участю високопоставлених представників чинної влади.
Для самого НАБУ це гра з максимальною ставкою. Джерела багатьох ЗМІ називали причиною липневої спроби обмежити незалежність антикорупційних органів той факт, що у своїх розслідуваннях вони впритул підійшли до фігурантів, близьких до Володимира Зеленського особисто. Вголос тоді — збіг чи ні — називали саме прізвища Чернишова та Міндіча.
Саме це мають на увазі антикорупційні активісти, говорячи про те, що справа про «Шлагбаум» стала можливою лише завдяки «картонним» (тобто з гаслами, написаними на шматках картону) протестам, після яких влада дала задній хід.
Показовий факт: у НАБУ заявляють, що у фінальному етапі операції «Мідас» брали участь усі без винятку детективи бюро. Не виключено, що ця справа стане найважливішою в історії НАБУ, і від її результату залежатиме доля цього органу.
Що скажуть Зеленський та країни Заходу?
По-друге, ймовірно, що нинішня ситуація потребує більш певної позиції від президента Зеленського. Слова прокурора, що саме близькі відносини з президентом стали одним із чинників, які сприяли незаконній діяльності Тимура Міндіча, самі по собі позбавляють Зеленського можливості зайняти позицію «над сутичкою».
Своєрідний «анонс» появи у справі Міндіча постаті Рустема Умерова — незважаючи на його запевнення у тому, що ніхто не тиснув на нього, коли він був міністром оборони, може розкрити в цьому скандалі нові горизонти. А якщо виявиться, що друг президента звинувачується в розкраданнях не тільки в енергетиці, а й в оборонній сфері, в армії, що воює, то це може стати для влади взагалі і для президента особисто справжньою іміджевою катастрофою.
Поки спостерігачі гадають, чи дійде до звільнення або хоча б усунення фігурантів скандалу з посад, в мережі вистачає і песимістичних прогнозів, які передбачають, що відповіддю офісу президента на цю історію стане спроба нової атаки на антикорупційні інститути.
І тут, по-третє, варто звернути увагу на відсутність виразної реакції на те, що відбувається з боку західних партнерів України. Адже їхнє втручання стало не менш важливим фактором, який дозволив влітку цього року «відмотати» ситуацію з ліквідацією незалежності НАБУ та САП. Зараз вони, схоже, чекають на дії української влади, але якщо щось у цих діях дасть підстави запідозрити її у спробах вигородити підозрюваних у наймасштабнішій корупційній афері, реакція не змусить себе довго чекати. Вона може стати ще жорсткішою, ніж те, що відбувалося влітку.
Зрештою, по-четверте, скандал із «Шлагбаумом» розгортається у розпал серії інтенсивних ударів російської армії по українських енергооб'єктах. Вже зараз мешканці Києва мають справу з багатогодинними відключеннями електроенергії, а прогнози експертів обіцяють найважчу зиму в історії сучасної України.
У цій ситуації новини про те, що деякі зловмисники — та ще й не чужі президентові люди — робили все для того, щоб вкрасти зі сфери енергетики якнайбільше грошей, а потім ще й отримали можливість виїхати за кордон (а Тимур Міндіч і Олександр Цукерман, за інформацією джерел ЗМІ, змогли це зробити), здатні привести якщо не до соціальних хвилювань.
І не факт, що його вдасться усунути відволіканням уваги суспільства на іншу тему чи контркампанією в підконтрольних владі телеграм-каналах.