Франція зіткнулася з найгострішою соціальною кризою: загальнонаціональний день протесту вивів на вулиці близько 90 тисяч учнів, викладачів та батьків. По всій країні було заблоковано сотні середніх навчальних закладів. Маніфестації стали піком двотижневого невдоволення, яке зародилося в північних передмістях Парижа і стрімко охопило всю республіку.
Причини народного гніву
Головними каталізаторами масових виступів стали системні проблеми французької освіти:
- надто довгий навчальний день
- хронічний брак педагогічних кадрів (вчителів або не замінюють зовсім, або надсилають «формальних» замінників)
- катастрофічний стан шкільної інфраструктури (старі класні приміщення)
За даними Національного союзу учнів, у вівторок із 3700 французьких шкіл близько 1800 було заблоковано або повністю закрито. Протестувальники вийшли з промовистими транспарантами: «Під нашими підручниками — гнів» (відсилання до гасел травня 1968 року) та «Школи без грошей — країна без майбутнього».
Насильство на вулицях та жорстка відповідь силовиків
Хоча значна частина акцій мала мирний характер, у багатьох містах демонстрації переросли у вуличні заворушення. Протестувальники палили сміттєві баки, громили автобусні зупинки та закидали силовиків предметами. Поліція застосовувала спецзасоби: кийки, сльозогінний газ та патрони для розгону натовпу. З початку хвилювань у країні було спалено або пограбовано 24 школи.
Масштаб репресій та зіткнень шокував громадськість:
Особливу тривогу викликають тяжкі травми учасників протестів. У ході зіткнень із поліцією 15-річному підлітку на півночі країни відірвало руку. У Турі 16-річний школяр втратив зір на праве око після влучення гумової кулі. Ще один 14-річний юнак під Парижем втратив більшу частину зубів через постріл гранатою зблизька — тепер він може харчуватися лише через соломинку.
Реакція правозахисників та влади
Профспілки та правозахисні структури різко засудили дії поліції. Лідер впливової профспілки CGT Софі Біне та голова партії «Зелені» Марін Тондельє публічно закликали захистити старшокласників від невиправданого насильства.
У міжнародній організації Amnesty International вимагали від французької влади негайно припинити невідповідні поліцейські репресії. У відповідь глава МВС Лоран Нуньєс заявив про відкриття 10 внутрішніх розслідувань за фактами перевищення повноважень силовиками.
До протестувальників приєдналися й освітяни. Викладач із Ренна Ромен Дюбур зазначив, що він разом із колегами вийшов підтримати учнів, ставши свідком надмірної жорстокості з боку правоохоронців.
Політичні наслідки
Ситуація б'є за позиціями чинного уряду, якому доводиться лавірувати між соціальним невдоволенням та необхідністю скорочувати бюджетний дефіцит в умовах слабкого економічного зростання. Напруга наростає лише за сім місяців до президентських виборів, на яких визначиться наступник Еммануеля Макрона.
Влада покладає частину провини на радикально-ліву партію «Непокірна Франція», депутати якої брали активну участь у блокуванні навчальних закладів. Ветеран партії та кандидат у президенти Жан-Люк Меленшон підтримав вимоги молоді, але закликав зберігати мирний характер протестів.
Тим часом прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню вже доручив профільним міністрам терміново зайнятися вирішенням ключових вимог учнів: врегулювати питання із заміною відсутніх педагогів, переглянути навантаження та виділити кошти на ремонт аварійних будівель.