Приклади того, що фраза "Все таємне стає явним" - це вам не жарти (фото)

Якщо відверто, то у кожного з нас є свої маленькі секретики. У когось великі таємниці. І ми не хочемо, щоб це випливло назовні, але в житті трапляється всяке. Щоправда з'ясовується за драматичних, а іноді й курйозних обставин.

Ми прошерстили інтернет у пошуках історій, де люди впізнали чужі таємниці. От уже справді, менше знаєш – міцніше спиш.

• Тільки після похорону бабусі я дізнався, що раніше дідусь мав іншу родину. Більше того, дід мав доньку від першого шлюбу, і ми з'ясували це тільки зараз.  © Amanda Smith / Quora
• Брату було 17. Він захопився карате, аніме та почав відрощувати волосся. До речі, йому йшло дуже. А батько став лаятись: «Ти че як не мужик ходиш?» І тут мама єхидно так і каже: А давай дітям покажемо твої фотки в молодості, де ти під хіпі косиш? Джинси клеш та волосся до плечей». Ну з того часу тато тему з волоссям брата не порушував.

• Сестра зателефонувала своєму хлопцеві і почала канючити, щоб він відвіз її до торгового центру. Він відповів, що зайнятий. Тоді сестра підморгнула мені і стала плакати. Вона довго просила його телефоном. Під кінець вона зробила паузу, сказавши крізь ридання, що їй потрібна носова хустка. Відклала слухавку і обернулася до мене: «Бачиш, я завжди домагаюся свого». Її хлопець вибрав саме цю хвилину, щоб увійти до нашої кімнати (мама його пустила) і почути це.  © Victoria Baker / Quora
• Був у мене друг, назвемо його Олег, і він почав зустрічатися з дівчиною. Жили вони так: він працював і її забезпечував, а вона перебивалася підробітками і весь вільний час сиділа в онлайн-грі. Коротше, прийшов якось Олег додому і побачив відкрите листування своєї благовірної. А у неї роман у реалі з хлопцем із гри.
• Я зайнялася генеалогічним древом і дізналася про пару сімейних секретів. Дядько та тітка зіграли весілля на рік раніше, ніж говорили своїм дітям. Виявляється, на весіллі наречена була на 6-му місяці. Це пояснює, чому у нас немає їхніх весільних фотографій та чому їх не кликали на сімейні урочистості. У ті часи люди мали інше ставлення до життя.  © Kate Anderson/Quora

• Я випадково з'ясувала, що мій родич усе життя був бабником. Одна з його пасій народила йому двох дітей. Живучи у шлюбі з іншим чоловіком. Той все знає, але вони й досі разом і виховують цих дітей.  © Kate Anderson/Quora
• Класе у 5-му отримала двійку, вирвала сторінку із щоденника та сховала. Вже вчилася в універі, приїжджаю на вихідні додому, і тут мені мати пред'являє сліди мого злочину. Посміялися. Все таємне стає явним.  © Лариса Коломійцева / Facebook
• Один хлопець почав писати гидоти під моїми постами. Він представився доктором наук та назвав університет, у якому навчався. Забавно, тому що, якщо вірити йому, ми навчалися в тому самому місці в 1979 році. І в нас одна спеціальність. Але я його не бачив у вічі. Нахаба навіть виклав свій диплом. Але в чомусь він проколовся. Шрифт! Він обрав шрифт, який вигадали у 1982 році! Так я з'ясував, що його диплом – підробка.  © Ian Williams / Quora

• Ми недовго прожили разом із батьком моєї дочки. Він не працював, не дбав про сім'ю — ми розлучилися. Благовірний завжди стверджував, що він сирота, рідні нема. Моїй доньці 27 років. Вона почала шукати коріння і з'ясувала, що батько має молодшу сестру. Та жінка здивувалася: вона думала, що її брата немає в живих. Востаннє рідня бачила його 1973 року.  © Elizabeth Jones / Quora
• Завдяки тому, що мій брат не натиснув кнопку «відбій» після телефонної розмови, я почула багато нового. Зокрема, його дружина думає про мене. Що ж, більше в гості до них я не ходок.
• У студентстві у нас була своя компашка. І прибилася до нас Іра — мила, тиха, в окулярах. Усім вона сподобалася, а тут моя подруга Натаха і каже: «Я випадково почула, як вона про нас гидоту за спиною розповідає». Так, від тихої Ірочки такого ніхто не чекав. Щоправда, вилізла назовні незвичайним чином. Я познайомилася з родичкою Наташі і з подивом дізналася, що це Наташа говорить про всі гидоти.  © KeraTamara / Pikabu

• Якось ми з сестрою лаялися на кухні. Сестра: Тобі кінець! Я мамі нажалюсь». А в цей момент я краєм ока побачила, що мама стоїть за дверима. Я: "Мама тобі не повірить!" Сестра розхоробилася: «Ще як повірить, бо вона мені завжди вірить, коли я плачу, а я можу заплакати будь-якої миті». Тут зайшла мама, і мені довелося прикусити себе за щоку, щоб не розреготатися.  © Victoria Baker / Quora
• Вступив до вишу, заселяюся з хлопцями до гуртожитку. Заходить до нас комендант і починає: «Так, хлопці, тут мій чайник був. Де він?" Ми: «А ми вже думали, що він залишився нам від минулих мешканців. Тримайте». Відучилися ми років зо два, і тут до нас заглянув якийсь хлопець. Розговорилися. Він розповів, що жив тут раніше і, знаючи, як важко студентам спочатку, залишив нам чайник.  © EdokPechenek / Pikabu
• Я менеджер у магазині одягу. Погодилася на підвищення та переїхала до іншого міста. До мене підійшла клієнтка, я допомогла їй із вибором. Біля каси вона й каже: «А ви мені зробите знижку? У мене тут подруга начальницею працює». Я вирішила, що вона про колишнього менеджера каже. І тут вона назвала моє ім'я! І знала навіть, із якого я міста. Загалом, дулю їй, а не знижку.  © Jean Miller / Quora

• Я помітив, що одна жінка була припаркована на місцях для інвалідів. І бадьоренько почухала в магазин. Я перевірив: наклейки "інвалід" не було. У супермаркеті ми з донькою стали за порушницею, і я голосно, щоб усі чули, сказав: «Доча, будь уважнішою до тітки, вона інвалід». Жінка потрапила на вудку і обурилася: «Я не інвалід!» Тоді я запитав: Так? А чому ж ви припаркувалися на місці для інвалідів? Тут вона замовкла, а черга почала хихикати.  © Warren Hyde / Quora
• Нещодавно дізналася, чому бабуся по батькові недолюблює мою матір. Коли я була дрібна, вона приїжджала в гості, а коли народився молодший брат, перестала. Дивно, правда? Виявилося, що батько був у відрядженні, а мама дізналася про вагітність. Бабуся вирішила, що мати нагуляла пузо на боці! Незважаючи на те, що брат «вийшов» до татового від'їзду — за строками все сходилося, бабуся до кінця життя твердо була впевнена в зраді.
• Здавала залік. Предмет знала не дуже. У розпачі намалювала у своєму листочку 3 троянди та написала: «Олександре Сергійовичу, я знаю, що провалила ваш предмет. Тож нехай ці троянди піднімуть вам настрій!» Поставив трійку, а згодом я дізналася, що він дико іржав, перевіряючи мою роботу, адже він насправді Сергій Олександрович.  © «Підслухано» / VK