Традиційні покупці російської зброї йдуть на Захід
Традиційні покупці російської зброї йдуть на Захід
Заяви та рішення Сербії, Іраку, Індонезії та Єгипту — лише деякі приклади того, як замість російського озброєння та обладнання віддають перевагу західним аналогам, насамперед через санкції та труднощі з експлуатацією російської техніки.
Через західні санкції та пов'язану з ними блокаду російського експорту все більше проблем має, зокрема, російський військово-промисловий комплекс, який багато років заробляв для Росії сотні мільярдів доларів. Війна в Україні затягується, а санкції не слабшають, і більше користувачів російських озброєнь і військового обладнання стикаються з труднощами при закупівлі запчастин, ремонті та обслуговуванні техніки. Російських клієнтів, у тому числі традиційних, поступово переманює західна оборонна індустрія, насамперед американська та європейська, вже завалена замовленнями на все, що може стріляти, вбивати, палити та знищувати.
Оскільки ця продукція західної промисловості, зважаючи на все, повністю відповідає американським і європейським кліматичним планам і цілям Великої зеленої революції, немає загрози, що цю зброю заборонять. На відміну від автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння, продаж яких Європейський парламент нещодавно заборонив з 2035 року.
Розчарована Сербія
Для "зеленої" продукції американського та європейського ВПК, пофарбованої, напевно, у зв'язку з цим у різні відтінки зеленого кольору, такої загрози не існує. Всі, хто замовляє цю зброю, можуть бути впевнені, що їм її справді поставлять без проблем навіть після міфічного зеленого 2035 року, незважаючи на довгу чергу з бажаючих.
До держав, які зіткнулися з труднощами під час експлуатації російської техніки, належить Сербія. Її влада говорить правду, коли повідомляє, що, опинившись в оточенні країн, які ввели санкції проти Росії, вони не можуть отримувати з Росії необхідні запчастини. Також неможливо відправляти туди техніку на сервісне обслуговування та ремонт.
Тому Сербія, як і багато інших держав, переходить на західну продукцію. Винятком є, мабуть, лише Індія, якій ніхто нічого не може заборонити або в чомусь обмежити.
Війна в Україні та західні санкції безпосередньо вплинули на російський експорт, і це ще одна перевага, яку Захід отримує завдяки цій війні. Але навіть до початку російської агресії в Україні режим санкцій, які Захід, передусім США, ввів проти Росії після анексії Криму, допомагав західним компаніям забирати собі російську частку на ринках. З 2014 року до недавнього часу процес йшов поступово, але тепер, після нових кіл санкцій та повної блокади російського оборонного експорту, європейські та американські виробники озброєнь та військового обладнання за рідкісними винятками переманюють російських клієнтів з величезною швидкістю.
Розчарована проблемами, що виникли з обслуговуванням російських літаків МіГ-29, які стоять на озброєнні, Сербія оголосила про намір закупити нові військові літаки на Заході. Особливо Белград зацікавлений у французькому літаку "Рафаль". Сербія публічно заявила, що хотіла б закупити французькі літаки "Рафаль" через складнощі, що виникли з російськими МіГ-29 у зв'язку з міжнародними санкціями, які обмежили доступ до запчастин.
П'яні мільйонери
Нещодавно на виставці IDEX 2023 в Абу-Дабі в Об'єднаних Арабських Еміратах сербський президент Олександр Вучич заявив, що його уряд збільшить витрати на оборону, щоб осучаснити та зміцнити боєздатність армії, особливо елітних військових підрозділів, а також знайти кошти для можливої закупівлі французьких військових літаків.
Цього року Сербія може витратити додаткові 700 мільйонів євро в рамках оборонного бюджету, загальний розмір якого сягає майже півтора мільярда доларів, як заявив Олександр Вучич. Кошти будуть спрямовані на модернізацію танків, які має сербська армія, на закупівлю 200 одиниць нової бронетехніки, а також бойових безпілотних літальних апаратів, тобто, як зараз прийнято говорити, дронів-камікадзе.
Під час виступу 20 лютого на телебаченні Олександр Вучич заявив, що це необхідно "для збереження Сербії, яка потребує потужних засобів стримування".
При цьому він заявив, що необхідно враховувати зростання оборонних витрат решти європейських держав, і зазначив, що на оборону їх "уряди спускають гроші, як п'яні мільйонери". Олександр Вучич додав, що вартість контракту на закупівлю бойових літаків "Рафаль" французького виробника "Дассо Авіасьйон" може досягти майже трьох мільярдів євро у разі успішного результату переговорів. У будь-якому випадку, Сербія готова заплатити цю суму за 12 нових літаків "Рафаль" у Франції та ще 12 уживаних літаків в іншої країни, яку президент Сербії не побажав назвати. Сербія вже домовилася з Францією щодо закупівлі зенітних ракетних систем малої дальності "Містраль 3". Після деякої затримки виробник MBDA поставив Сербії у січні 18 пускових установок із 50 ракетами.
Дві ескадрильї
Сербія — лише один із прикладів того, як традиційний російський клієнт відмовляється від російських військових літаків через проблеми, пов'язані із утриманням та отриманням запчастин, тим самим відкриваючи свій ринок для західних оборонних підприємств.
Навіть Ірак розглядає можливість замінити свої транспортні гелікоптери Мі-17-В5 російського виробництва на американські гелікоптери Bell 412EFX та Bell 412M. Згідно з останньою доповіддю про хід операції "Непохитна рішучість", що виходить раз на три місяці, від сьомого лютого, Ірак зіткнувся з проблемами при закупівлі запчастин для Мі-17 через санкції, а також через потребу Росії обслуговувати власні гелікоптери в розпал збройного конфлікту, що вона веде в Україні.
Коментуючи можливість підписати контракт з Іраком, виробник американських вертольотів Bell, анітрохи не лицемірячи, відверто визнав у своїй офіційній доповіді, що намагатиметься скористатися новими умовами, що склалися на ринку війни в Україні.
Індонезія теж, правильно передбачаючи проблеми з поставками з Росії, у грудні 2021 року, коли російські війська тільки зосереджувалися на українському кордоні, оголосила, що не планує закуповувати російські бойові літаки Су-35, а віддасть перевагу французьким "Рафалям". Глава штабу індонезійських військово-повітряних сил маршал Фаджар Прасетьо заявив, що на той момент держава керувалася передусім фінансовими міркуваннями. Однак цілком зрозуміло, що свою роль відіграло припущення, що Росія доведе до масштабного конфлікту, і тоді утримувати російські літаки буде неможливо, не ризикуючи порушити американські санкції проти Росії, передбачені законом "Про протидію противникам Америки у вигляді санкцій".
Так само в 2018 році Єгипет розпочав переговори про закупівлю двох ескадрилій російських літаків Су-35 вартістю два мільярди доларів. Однак Каїр довго тягнув із остаточним рішенням та підписанням контракту. Після російського вторгнення в Україну Єгипет оголосив, що замість російських Су-35 намагатиметься закупити 30 нових французьких літаків "Рафаль", які добре зарекомендували себе.
Заяви та рішення
Єгипетська авіація, починаючи з 2015 року, має в своєму розпорядженні дві ескадрильї (24 літаки) Дассо "Рафаль". Якщо Єгипту вдасться закупити ще 30 нових літаків цього виробника, то загалом у нього на озброєнні будуть 54 французьких літака "Рафаль".
Заяви та рішення згаданих вище держав — лише деякі приклади того, як відбувається переорієнтація з російських озброєнь та обладнання на західні аналоги, що викликано насамперед західними санкціями та складнощами з експлуатацією російської техніки.
Спад російського оборонного експорту, окрім іншого, це те, чим Москві доводиться розплачуватись за війну, яку вона веде в Україні.
Geopolitika.news, Хорватія