Олег Тягнибок в Миколаєві: “Сьогоднішня влада — це мародери...”

17.07.2015 в 20:18

В четвер, 16 липня, Миколаїв з візитом відвідав лідер Всеукраїнського об'єднання “Свобода” Олег Тягнибок. Головний “свободівець” країни зустрівся з місцевим активом своєї політичної сили, відвідав Вознесенськ, на завершення взяв участь у “Марші за соціальну справедливість” і виступив на мітингу.

У завершення цієї виснажливої програми Тягнибок погодився поговорити з кореспондентами “Новостей-N” на доволі актуальні і гострі теми: місцеві вибори, “мародерство” влади, співпрацю з “Правим сектором”, події в Мукачево і сепаратизм на Сході.

Спілкування у деяких моментах нагадувало напружений політичний диспут, за підсумками якого можна впевнено констатувати — змін хочуть всі: і націоналісти, і сепаратисти, і те звичайне інертне населення, що сахається від одних до інших.

МІСЦЕВІ ВИБОРИ

- Пане Олеже, скажіть будь-ласка, яка мета вашого сьогоднішнього візиту?

- Протягом останніх двох місяців Всеукраїнське об'єднання “Свобода” організовує в різних регіонах України акції за соціальну справедливість. Погляньте на сьогоднішню ситуацію в країні: багатомільярдна корупція в уряді Яценюка вже зафіксована відповідною робочою групою, влада абсолютно не виконує свої зобов'язання перед українською громадою, які були дані на Майдані. Це стосується тарифної політики, продажу землі, стратегічних і прибуткових підприємств, це стосується так званої нової адміністративно-територіальної реформи, яку влада хоче провести без громади. Власне це є ті кроки теперішньої влади, які зобов'язують нас — українських націоналістів — піднімати людей на протест. Звісно, ми розуміємо, що це є непростий і довгий шлях, тому що за одну акцію, чи за один мітинг, чи за один марш справу не вирішиш. Потрібно людей розхитувати, людям потрібно доводити правду про те, що робить теперішня влада. Мені особливо прикро, що ця влада, яка прийшла до тих високих крісел на хвилі перемоги Майдану, на спинах героїв “Небесної сотні”, почала брехати, почала вести дволику політику.

- Ну з цього приводу у нас окреме питання.

- Причина мого візиту — проведення в Миколаєві маршу за соціальну справедливість, проти тарифного терору. Крім того, використав ці години перебування в Миколаєві для зустрічі з нашими прихильниками і активом “Свободи”. Оскільки Парламент таки проголосував про нову редакцію закону “Про вибори до органів місцевої ради” — ми дали вказівку керівництву миколаївської “Свободи” переводити роботу в штабний режим. Я ознайомив наших прихильників з тонкощами нового закону про вибори, попередив до чого треба готуватися.

Крім того, сьогодні я ще був у Вознесенську — там так само зустрічався з нашими активістами і прихильниками. Там відбувалась приблизно та ж сама розмова.

- Познайомте наших читачів хоча б з основними вашими завданнями.

- На цих виборах — у жовтні 15-го року — ми ставимо собі за завдання показати кращий результат ніж це було у 2010 році на місцевих виборах. Тоді в середньому по країні наш показник був по обласним радам — 5,1%. Зараз ми прагнемо покращити цей показник. І якщо тоді — на виборах 10-го року — ми отримали фракції у восьми обласних радах, то тепер ми ставимо завдання мати більше свого представництва. В усіх обласних радах України ми маємо можливості сьогодні отримати фракцію. Зокрема ми розраховуємо пройти 5-відсотковий бар'єр і в Миколаєві. Пріоритет по Україні ми надаємо обласним радам, на другому місці — обласні центри. Ну а на третьому місці — це районі ради, де “Свобода” має достатній кадровий потенціал. Ми хочемо поборотися не просто за представництво, але й за керівні посади. Крім того, ми будемо виставляти свої кандидатури на посади міських голів обласних центрів та інших міст. Якщо за результатами 10-го року ми мали лише одного міського голову обласного центру — Тернополя, то зараз сподіваємось мати більше.

- По Миколаєву збираєтесь виставляти кандидатуру на посаду міського голови?

- Не виключено. Вибори мера є окрема платівка, окремий шанс для партії засвітитися. Тому що найбільше на слуху будуть саме вибори міського голови. Якщо “Свобода” не бере участь у виборах мера, про нас будуть говорити менше. Ну і відповідно кандидат на посаду міського голови буде за собою тягнути і зміцнювати фракцію в майбутній міській раді.

- Погодьтесь, що вимоги до кандидата на посаду міського голови більші ніж до депутатів. Тому на вибори потрібно йти з чимось більшим, ніж просто лозунгами. Чи є у вас така людина?

- Ми ще остаточно не вирішили, але обговорюємо це питання. Не виключно, що таку кандидатуру зможемо представити. По призвіщам я поки нічого не можу сказати. Але я можу точно сказати, що перед миколаївською організацією партії стоїть входження до обласної ради і так само в Миколаївську міську раду. На які райони ми будемо робити більшу ставку — визначмося в процесі. Миколаївські свободівці мають півтора місяці часу для того, щоб остаточно визначитися зі своїми кандидатами. Ми не будемо огульно висувати всіх направо і наліво — у нас є окремі внутрішні вимоги до кандидатів. Сподіваюсь, що на Миколаївщині ми виконаємо своє завдання.

 Олег Тягнибок в Миколаєві: “Сьогоднішня влада — це мародери...”

- З якими ідеологічними засадами “Свобода” іде на ці місцеві вибори? Чи будуть відрізнятися ваші ідеологічні засади на Західній Україні від таких регіонів, як, наприклад, Миколаїв?

- На превеликий жаль, сьогодні є дуже мало ідеологічних партій. Сьогодні на політичній арені України переважають тимчасові політичні проекти, які створюються без ідеології.

- І які дуже добре фінансуються...

- І добре фінансуються, і добре виглядають. Так виходить, що народ голосує за рекламу, як за пральний порошок. Тільки та господиня, якій пральний порошок не сподобався, може його викинути і купити інший, а владу, якщо вже ти вибрав, то обираєш на п'ять років.

“Свобода” є ідеологічною партією. Наша ідеологія передбачає, що ми не змінюємо своєї риторики залежно від регіону. Буде смішно виглядати, якщо ми в Києві будемо говорити одне, а в Миколаєві зовсім інше тільки тому, що тут це може комусь більше сподобатися.

На жаль, ми бачимо, що ті п'ять фракцій, які сьогодні роблять коаліцію, на Майдані говорили одне, а зараз голосують за зовсім протилежні закони. Ми не є популістами — хай краще комусь не подобатися, але тримати свою лінію.

- Ви можете озвучити бодай якісь меседжі, з якими збираєтесь іти на вибори?

- Ми ще проведемо партійний з'їзд, очевидно в серпні, на якому якраз і буде обговорена програма нашої політичної сили, а точніше ті пункти з програми політичної сили, які відповідають місцевій тематиці. Бо насправді іти на місцеві вибори з загальноукраїнськими лозунгами — так само є неправильним.

- Ви сьогодні на мітингу дуже багато говорили на тему тарифів. Це ж мабуть і на вибори підете з цією проблемою?

- Формуючи програму, з якою ми будемо йти на вибори, ми обов'язково врахуємо всі позитиви і негативи нашого досвіду п'ятирічного перебування у депутатському корпусі в центральних і західних областях України. Ми маємо близько двох тисяч депутатів, чотирьох голів обласних рад. Тому ми однозначно врахуємо не тільки гасла та ідеї, але й наші практичні здобутки. Будемо формувати базову програму для всіх регіонів України. Але всі повинні зараз вивчати специфічну місцеву тематику, яка увійде в програму.

- Скажіть будь-ласка, кого ви розглядаєте як своїх конкурентів і суперників. З ким ви боретеся за одного і того самого виборця? Багато політичних оглядачів вважають, що на минулих виборах восени 14-го року значну частину голосів у “Свободи” відібрала партія “Самопоміч”.

- Коли ми говоримо про електоральне поле, в якому знаходиться “Свобода”, ми тут поступово крок за кроком йдемо запланованим шляхом. Бо з самого початку ми, назвавши себе українськими націоналістами, мали досить вузьку нішу. І тоді ми поставили собі за завдання розширити нішу українського націоналізму. І нам це вдавалося. Вперше — у 2010 році, коли ми увійшли такими великими фракціями у місцеві ради західної України. Вдруге — коли в 2012 році ми під націоналістичними гаслами та ідеями отримали більше 10%.

Чи можна назвати партію “Самопоміч” політичною силою, яка, як то кажуть, “пасеться” на нашому електоральному полі? Думаю, що ні. Ідеологічно ми зовсім протилежні: вони — ліберали, ми — націоналісти. Наше бачення національних, економічних і соціальних питань не є однаковими. Хоча “Самопоміч” дійсно якусь частину голосів забрала у “Свободи”, використавши деякі наші гасла...

- Мабуть, саме тієї частини, якої вам не вистачило? Вам же не вистачило тоді зовсім трохи...

- Ми насправді пройшли 5-відсотковий бар'єр — ми ж набрали 6%, що визнали абсолютно всі екзитполи — не тільки українські, а й міжнародні... Відбулася така собі змова наших колишніх партнерів, не виключено, що за участі Заходу, для того, щоб усунути “Свободу” з Парламенту. Штучно були підняті явки в Донецькій і Луганській областях, і це автоматично понизило наш відсоток саме на стільки, щоб ми не могли пройти до Парламенту.

- Тобто ви вважаєте, що у вас украли голоси?

- Я вважаю, що була фальсифікація, але є ще об'єктивні причини, які призвели  до того, що ми не набрали 10%, як минулого разу.

- Погодьтесь, якщо б було 10-12% — у вас ніхто б нічого не вкрав...

- Абсолютно це визнаю. Просто хотів заперечити той факт, що “Самопоміч” прийшла на наше поле і забрала наші голоси. “Самопоміч” це є такий миттєвий блискавичний проект, який був створений за кілька місяців перед виборами буквально “з нічого”. Власник “Самопомочі” Андрій Садовий ще й медіа-магнат -він є власником того ж “24 каналу”, який в часи революції набрав певної популярності. Йому вдалося, провівши грамотно виборчу кампанію, обдуривши багатьма гаслами людей, зайти у Парламент.

Отже, “Самопоміч” не є ідеологічно нам близькою, але певні тактичні кроки, для того, щоб забрати наші голоси, цією політичною силою при певній підтримці було зроблено.

РАДИКАЛІЗМ ТА СЕПАРАТИЗМ

- Чи не вважаєте ви, що найбільш радикальна частина відомих “свободовців” певним чином заважає вам розширювати електоральне поле. Наприклад, є прихильники вашої партії, яких вразив інцидент між депутатами “Свободи” і директором “Першого національного” Пантелеймоновим. Після цього інциденту багато хто не голосував за вашу політичну силу. Чи не вважаєте, що такі члени партії вам заважають?

- Насправді, і Фаріон, і Мирошниченко, і Іллєнко, і Бенюк, якими б вони не були, але це і є “Свобода”. Якби вони себе вели по іншому — ми б не були “Свободою”. Якщо брати ту історію з Мирошніченком, Іллєнком і Бенюком... Порівнюючи з тим, що відбувається сьогодні, то це невинні дитячі ігри. Тоді історія була не стільки у вчинках, а у тому, як ці вчинки були представлені. Реакція наших депутатів була викликана тим, що як раз у день, коли вбили в Криму нашого першого воїна, Пантелеймонов запустив репортаж з Красної площі — концерту, який організував Путін з нагоди захоплення Росією Криму. На той час накрутка і Майдану, і наших депутатів була такою, що весь Майдан мав йти розбиратись з тим чиновником. І ви можете уявити, які б це були наслідки. Тоді наші депутати зробили це замість того Майдану. Але як це було пізніше все представлено, як це все було роздмухане...

- Було відео, була картинка... І коли така поважна людина, як Богдан Бенюк раптом вдається до фізичного насилля... Вибачте, але політик має бути відповідальним. Коли люди бачать таке — вони починають екстраполювати: “Якщо вони таке роблять не прийшовши до влади, то що будуть робити отримавши владу?”

- Добре. Я вам відповім. Поганих “свободівців” до влади не пустили. Зате пустили “хорошого” Порошенка, “хорошого” Яценюка — маєте результат. Коли була “Свобода” — ви знаєте як себе поводив Парламент. Коли була “Свобода”, яка встановила планку опозиційності, в тому числі з жорсткими заходами безпосередньо в Парламенті, то ті самі “Батьківщина” і “УДАР” змушені були до нас підтягуватися. Нас разом тоді хоч і було 170 депутатів, але могли голосувати і вирішувати ті питання, які потрібні були українцям. Сьогодні “Свободи” немає, у них є 300 голосів — і ми бачимо теперішній результат. Чому ви берете лише один епізод? Ну пошарпали за краватку якогось навіть не журналіста, зверніть увагу, а чиновника Януковича. А сьогодні що люди кричать? “Чому не постріляли? Чому не повбивали?” Людей це зачіпає — що всі ті, хто мав бути покараними після Майдану, їх не покарали.

- Зараз в Україні взагалі ніхто не готовий до діалогу, до компромісу. Політичні супротивники просто хочуть знищити своїх опонентів — і край. Націоналісти хочуть знищити проросійських сепаратистів. Сепаратисти хочуть фізично знищити націоналістів. Але ж ми живемо в одній країні.

- Люди можуть дотримуватись різних поглядів, але всі ці погляди мають бути державницькими. В державі не можуть жити непокарані люди, які виступають проти цієї держави. Якщо йдеться про людей різних ідеологій і різних поглядів, але ті, які сповідують державницьку позицію — з ними ми готові говорити.

- А як можна визначити, де державницька позиція, а де — ні? І хто буде суддею?

- Якщо людина живе в Україні і виступає за Росію, то це не є державницька позиція. Якщо людина живе в Україні і виступає за іншу Україну — тоді це є державницька позиція. Я, як націоналіст, маю якесь певне уявлення про Україну в економічних, соціальних і культурних питаннях. Ви можете бачити Україну не так як я — зовсім по іншому. Але ви бачите Україну! А якщо людина бачить не Україну, а Росію тут, або Україну у складі Росії, або взагалі заперечує існування української нації, то це є ворог. І цей ворог повинен бути усунутий.

- Але погодьтесь, що таке усунення має бути на законних підставах?

- Мені дуже дивно чути від вас такі питання в час, коли ми можемо відкрити Інтернет і побачити щоденні, досить занижені, але відомості про наших військових і цивільних загиблих в “мирний” час. Зараз, коли держава веде війну з іншою державою, говорити про законність... Про законність будемо говорити завтра, коли закінчиться війна. Сьогодні зовсім інші правила.

- Виходить, що на період війни ми повинні відмінити Закони і Конституцію?

- Та не повинні ми відміняти Закони і Конституцію. Ми повинні жити за ними, але на період війни виходять на передній план зовсім інші цінності. Я вам по іншому сформулюю...

Моя позиція — це є позиція лікаря-хірурга. Є два методи лікування: терапевтичний, коли думаєш, що таблетками вилікуєш гангрену, та хірургічний. І часто хірургічний метод полягає в тому, що є моменти, коли треба зробити дуже боляче, але це дасть можливість вилікуватись організму. В противному випадку — коли ти не хочеш зробити боляче, вирізати якусь частину тіла чи органу — ти можеш втратити не тільки орган, а й власне життя.

Я за те, щоб робити певні болючі кроки на цьому етапі, але щоб завтра державний організм був живий і здоровий.

- З вашої точки зору, сьогоднішня влада — це хірурги чи терапевти?

- Сьогоднішня влада — це мародери. Це не є лікарі. Це ті, які кладуть пацієнта на операційний стіл, для того, щоб вирізати в нього орган і продати той орган за дуже серйозні кошти.

 Олег Тягнибок в Миколаєві: “Сьогоднішня влада — це мародери...”

- Ви прихильник чи противник введення надзвичайного стану в Україні?

- Я є прихильник введення воєнного стану на території Донецької і Луганської областей, які піддалися агресії і окупації. І “Свобода” це декларувала. Тобто ми пропонували с самого початку, коли розпочалася війна і відбулася російська агресія, вести воєнний стан на території Донецької, Луганської області і Автономної республіки Крим. Треба було забути термін АТО, і треба було війну назвати війною. Бо насправді відбувається такий парадокс, що десь там на Сході відбувається війна, гинуть наші хлопці, гине цивільне населення, а вся Україна живе за якимись своїми іншими правилами. Люди не відчувають, що держава веде війну: живуть повсякденним життям, ходять до кафе... Час від час про війну нагадають лише “вантажі-200” і новини по телевізору.

Як тоді, так і тепер ми є прихильниками введення воєнного стану на тих територіях. Ми є абсолютними противниками всяких “мінських угод” і домовленостей з терористами. І взагалі ми дуже шоковані і обурені сьогоднішнім голосуванням парламенту про особливий статус регіонів Донбасу, який введений уже до Конституції України. І ми вважаємо, що швидший шлях до миру, це є військове вирішення питання, а не через політику так званого перемир'я. Крім того, треба продовжувати тиск на Америку та Європу, щоб вони продовжували санкції по відношенню до Кремля. Ну і зрозуміло, що потрібно вводити санкції всередині країни по відношенню до російського бізнесу.

 - У всьому світі є досить чітке розмежування терористів і сепаратистів. З терористами не може бути ніяких перемовин — їх потрібно знищувати. Коли мова йде про сепаратизм, то з ними треба домовлятися. Європа це добре демонструє: Іспанія домовляється з басками, Англія домовляється з ірландськими сепаратистами. На вашу думку, ми сьогодні на Сході маємо справу з сепаратизмом чи з тероризмом?

- Це не зовсім коректні порівняння, тому що для вирішення питання з басками в Іспанію не вводяться французькі війська. То саме, що для вирішення ірландо-англійського конфлікту — не входять туди французи. В даному випадку у нас не проблема в середині країни, як це хотів Путін нав'язати. У нас не громадянська війна — у нас російсько-українська війна. У нас іде війна з Росією. У нас проти України воюють кадрові російські військові — їх вже не можна назвати сепаратистами.

- Жодних сумнівів, що на сході України воює частина російської армії нема. Але, по-перше, яка частина? По-друге, в якому статусі? Погодьтесь, дещо дивним виглядає стан речей. Якщо ми ведемо війну з Росією, то тоді ми повинні усі зв'язки з Росією припинити: ні торгівельних, ні економічних, ні навіть дипломатичних. Але ж зараз ці зв'язки залишаються?

- Це є неправильно. “Свобода” ще в березні минулого року внесла до Парламенту декілька постанов з цього приводу, в тому числі і щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, про припинення будь-яких торгівельних і інших зв'язків. Ці всі закони були нами внесені і, на превеликий жаль, не підтримані теперішньою владою.

Росія зараз веде “совєтскую” тактику ведення війни. Ви пам'ятаєте як вводились війська в Афганістан, під яким приводом? Так само зараз Росія хоче годувати світ байками, що на Сході випадково є колишні російські військові, які пішли у відпустку, чи які звільнилися, і пішли добровольцями на Схід України. Це повністю спланована російською стороною операція, але в них нічого не вийшло. Нам таки вдалося зупинити їх на певній лінії і не дати просунутися далі.

- Проте, ще нічого не закінчилося...

- Звісно не закінчилося. Судячи з того, як себе поводить Москва, яка ігнорує міжнародні права і норми, то це вже є якась глобальна політика Путіна. Він намагається формувати антиамериканські, антиєвропейські коаліції... Це все веде до другої “холодної війни”.

- Як би не до “гарячої”...

- І цей конфлікт на Донбасі він вигідний для Путіна, як тліючий конфлікт. Хоча от зараз дзвонять хлопці з фронту і кажуть, що терористи почали артилерійський обстріл. Не виключно, що вони готують і наступ.

МУКАЧЕВЕ І “ПРАВИЙ СЕКТОР”

- Як Ви оцінюєте відомі події у Мукачеві?

- Події в Мукачеві — це є наслідок абсолютної бездіяльності влади в частині боротьби з місцевими князьками, особливо тими, які контролюють контрабанду і дерибанять ту контрабанду між собою. Події в Мукачеві показали абсолютну безпорадність українських правоохоронних органів — вони не можуть захистити не тільки українське суспільство, а й самі себе. Міліція себе поводила смішно, зухвало і непрофесійно. Мене особисто вразили повідомлення міністерства внутрішніх справ, коли суспільство вимагало пояснити, що то за люди зі зброєю стоять разом з міліціонерами. Ви просто собі уявіть, щоб в нормальній європейській цивілізованій країні прозвучало офіційне повідомлення МВС, а потім тричі змінилося. Потім та ж історія з “Йовбаком” який перебрав естафету у “Тітушок” і прикривався, до речі, посвідченням журналіста, що потім було заперечено. Міліція демонструє усю зневагу до вас з нами. Вони нам правду не говорять — вони нас обдурюють. В нормальній країні після таких справ міністр внутрішніх справ мав би йти у відставку. Відставка Авакова і притягнення до відповідальності всіх винних — це є найменше, що мало б зараз відбутися.

- А як ви оцінюєте дії “Правого сектору”?

- Я маю велику надію, що керівництво “Правого сектору” зробить висновки з тих подій, що там відбулися. Бо я вважаю, що абсолютно не припустиме використання українських добровольців в розборках контрабандистів. Це може призвести до компрометації усього добровольчого руху. А ми знаємо дуже багато хлопців з “Правого сектору”, які реально воюють і є реальними героями.

- Ви знаходите спільну мову з “Правим сектором”?

- У нас є обмін інформацією, у нас є хороші стосунки. Ми знаємося вже багато років, ще з давніх часів: і з Ярошем, і з іншими хлопцями з керівництва “Правого сектору”.

- А про якусь коаліцію з “Правим сектором” у подальшому може йти мова?

- Ну а чому не може? Але на виборах вона не можлива, бо такий закон. У цьому законі блоки не передбачені. Якби це були вибори за старою системою, то можна було б говорити про розподіл округів. А от, наприклад, підписати угоду про взаємонепоборювання — можливо. Домовлятися пізніше, якщо це буде відповідати нашим програмним засадам, спільно діяти в місцевих органах влади — так само є можливим.

- Ви вважаєте “Правий сектор” своїми союзниками?

- Якщо їх дії будуть відповідати їх ідеологічним засадам — то однозначно ми їх вважаємо своїми можливими союзниками в місцевих органах влади.

 Олег Тягнибок в Миколаєві: “Сьогоднішня влада — це мародери...”

- На думку багатьох людей “Свобода” відіграла вирішальну роль у перемозі Майдану. Між тим, фактично через дуже короткий час “Свободу” усунули від влади. Вам не прикро?

- Очевидно так мало бути. Ви знаєте цю відому політичну приказку, що революцію вигадують генії, роблять романтики, а користуються негідники. Ми прекрасно розуміємо, чому наші партнери по революції не хотіли нас бачити у наступному парламенті, бо “Свобода” їм би заважала впроваджувати цей дерибан. Ми, до речі, і під час революції говорили, що ми об'єдналися лише в частині боротьби проти режиму Януковича. І ми дуже часто повторювали, що ми ідеологічно є різними і у нас є різне бачення того, як має бути побудована держава. Але я сподівався, що після Майдану у нас буде чесна політична боротьба і конкуренція за виборця. Насправді, коли ми були ще в частині дотримання наших спільних зобов'язань, наші партнери вже тоді розпочали шалену інформаційну кампанію проти “Свободи”, до речі, чужими руками: нас почали оббріхувати, почали звинувачувати у тому, що ми не робили... І не маючи достатньо ресурсу, щоб через засоби масової інформації дати свою іншу точку зору, ми виявилися певними заручниками цієї інформаційної війни. Тут я визнаю, що “Свобода” не змогла контратакувати, але причина цьому одна — ми завжди були державниками. Коли стояло питання рейтингу партії і державних інтересів — ми звісно вибирали державницькі інтереси. Ми ніколи не піарилися на тому Майдані. Я, наприклад, ніколи не вів на Майдані ні президентської, ні парламентської кампанії.

- Треба було брати приклад з Яценюка...

- Ні я, ні “Свобода” ніколи не хотіли гнатися за такою дешевою популярністю. Це не про нас — ми є ідеологічна політична сила. Для нас революція — це бажання поміняти систему і змінити Україну. Для них революція — це був привід прийти до влади.

Ми не намагаємося комусь сподобатися. Якщо ви хочете іншого життя, інших взаємних стосунків в середині влади, то вибирайте нас такими, якими ми є.

- Дякуємо за інтерв'ю.

- Вам дякую.

Добавить комментарий
Комментарии доступны в наших Telegram и instagram.
Новости
Архив
Новости Отовсюду
Архив